Маленькі жінки. Частина 1

– Ні, це через мене він так дивився. Він не любить, коли я граю.

– Чому?

– Коли-небудь я обов’язково розповім вам. Джон відведе вас додому, бо я поки що не можу виходити…

– Що ви, я можу й сама дійти! Я ж не манірна панночка, та і йти тут всього два кроки. Ви, головне, бережіть себе!

– Так, але… ви прийдете знову, правда?

– Якщо ви пообіцяєте прийти до нас, коли одужаєте.

– Звісно, я прийду.

– Добраніч, Лорі!

– На добраніч, Джо, гарних снів!

Коли всі денні пригоди Джо були розказані, сімейство Марч одностайно вирішило відвідати маєток Лоуренсів, бо всім цей великий будинок тепер видавався дуже привабливим. Пані Марч хотіла поговорити зі старим паном Лоуренсом про свого батька, Мег – прогулятися оранжереєю, Бет вже уявляла себе за роялем, а Емі кортіло побачити прекрасні картини і статуї.

– Мама, чому пан Лоуренс не хотів, щоб Лорі грав? – запитала Джо, яка славилася допитливою вдачею.

– Не впевнена, але здогадуюсь, що це через те, що його син, батько Лорі, одружився з італійкою. Вона любила музику та вправно грала на піаніно. Але старому пану Лоуренсу через гонористість партія сина була не до вподоби. Попри те, що та дама була хорошою й дуже гарною, пан Лоуренс вперто не приймав її. Тож ніколи не бачив свого сина після одруження. Вони обидва померли, коли Лорі був ще маленьким, а потім дідусь забрав його до себе. Гадаю, хлопчик, який народився в Італії, не дуже сильний здоров’ям, а старий пан Лоуренс боїться втратити його, тому й поводиться так обережно. У Лорі прокидаються природні схильності до музикування та власне любов до музики, тому що він схожий на свою матір. Я навіть думаю, його дід побоюється, що Лорі захоче стати музикантом. У всякому разі, майстерність онука нагадує йому жінку, яка йому не подобалася, і тому він дивився «сердито», як сказала Джо.

– О, мій Бог, але як це романтично! – вигукнула Мег.

– Яка дурниця! – сказала Джо. – Нехай він буде музикантом, якщо захоче, і не мучить себе навчанням у коледжі, якщо душа до цього не лежить.

– Так ось чому в нього такі красиві чорні очі й красиві манери. Італійці мені завжди подобалися, – сказала трохи сентиментальна Мег.

– Що ти знаєш про його очі та його манери? Ти ніколи з ним не розмовляла, – вигукнула Джо, яка зовсім не була сентиментальною.

– Я бачила його на балу, а твоя розповідь підтверджує, що він знає, як поводитися. Як мило він говорив про ліки, що їх прислала йому наша Мармі!

– Гадаю, він говорив про бланманже…

– Дурненька! Він мав на увазі тебе, звісно.

– Мене? – від здивування Джо широко відкрила очі, бо таке справді не спадало їй на думку.

– Я ніколи не бачила такої дівчини! Ти взагалі не розумієш, коли тобі роблять комплімент, – сказала Мег з виглядом молодий леді, яка розуміється на таких тонкощах.

– Усе це дурниці, і я дякую вам за те, що ви своїми дівчачими штучками псуєте мені радість. Лорі хороший хлопець, він мені подобається, але я вважаю всілякі сентиментальні висловлювання та компліменти просто сміттям. Але я б хотіла, щоб у Лорі все було добре. В нього немає матері… Мармі, скажи, чи може він прийти до нас у гості?

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Примечания

1

Аполліон – грецьке ймення Авадона або ж Абаддона, грізного царства тіней та янгола безодні.

2

Джо отримала на Різдво Євангелія.

3

Das ist gut! Die Engel-kinder! – в перекладі з німецької «О Боже! Це справжні діти-янголи!».

4

Роман «Спадкоємець Редкліффа» належить Шарлотті Мері Йондге (інша версія перекладу прізвища – Янг) – англійській письменниці, авторці любовних романів, що жила у 1823–1901 роках.

5

В англійській мові слово Scrabble має багато значень. Так, з-поміж інших воно позначає назву гри «Ерудит». Щура можна було б назвати Ерудитом, зважаючи на пристрасть Джо до книжок. Але щодо тварин це слово зазвичай перекладають з відсилкою до риття, царапання тощо.

6

Quel nom a cette jeune demoiselle en les pantoufles jolis? – в перекладі з французької «Як же кличуть цю гарну пані у прекрасних капцях?».

7

Рейдовак або ж радовак – старовинний, швидкий та напрочуд популярний чеський танець.

8

Вільям Белшем (1752–1827) – англійський письменник, якому належать праці з політики та історії. Прихильник Партії вігів.

9

В оригіналі Луїза Олкотт вживає фразу «Petrea’s nose», натякаючи на героїню роману Фредрики Бремер – шведської письменниці, феміністки та мандрівниці (1801–1865). У її творі «Дім, або ж сімейні клопоти та ігри», в однієї з героїнь – Петреї – великий ніс, про що вона постійно шкодує.

10

У перекладі А. В. Устинової та А. Д. Іванова міститься припущення, що Емі полюбляє вживати «розумні» слова, але часто плутає їх змісти. Наприклад, цього разу явно малася на увазі «деградація», а не «дегенерація».

11

«Векфілдський священник» – роман англійського письменника, яскравого представника сентименталізму Олівера Голдсміта (1730–1774).