bannerbanner
Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.
Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.

Полная версия

Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.

Настройки чтения
Размер шрифта
Высота строк
Поля
На страницу:
11 из 11

Юрка взяв жаль. Однак даремно сіпався він на суді, волаючи, що небіжчик воєвода, Петро Одровонж, усно «призначив йому рік» і переніс розправу на пізніший термін. Заступник Білки з незворушним спокоєм заявив, що «це є тільки слова, однак цього немає в книзі, а я тримаюся того, що у книзі записано».

Горопашний Юрко впіймав облизня.

Стративши два документи, чувся він, певно, так, наче хтось видер йому два корінні зуби. Йому було відібрано силу процесуальних аргументів у прикордонних спорах, а ще ж втратив готівку і мусив звідтоді поневірятися без… ковдри й посагових подушок.

Однак небавом на його місці зазоріли перед міським судом сонцесяйні риси двох достойників східної церкви – Атаназія, владики Перемиського і Якима, митрополита Галицького. Адже сума у 30 гривень за розрив шлюбу між Юрком і Білкою була надто поважною, щоб отці церкви зреклися б своїх претензій. Оскільки за сплату цієї суми ручився від імені Білки Христко, вірменській війт, парочка кліриків вчепилася в нього. Однак Христко віддав гроші митрополитові Якиму, одержав від нього розписку на пергаменті з висячою печаткою, і за посередництва свого заступника, італійця Юліана, звільнив Білку від усіх претензій.

Отож і владика Атаназій вхопив облизня, а над усією подружньою справою залягла глуха мовчанка. Юрко й надалі провадив своє барвисте життя в Мальчицях, судився, часом разом із іншою шляхтою засідав у суді, важучи справи своїх близьких, а за Білкою наразі пропав усякий слух.

Допіру п'ятьма роками пізніше, 1455 року, вона вигулькнула у міських актах як опонент свого колишнього чоловіка. Цього разу вона мала до Юрка претензії у 40 кіп грошів, і претензії вельми слушні, бо Юрко чимпрудкіш продав свій став у Мальчицях Стефанові, власнику млина на Полтві поблизу Низького Замку, і з одержаної суми наказав негайно вдовільнити Білку.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Примечания

1

«Худою жив соломаху» – ці слова в оригіналі подано українською. Слід розуміти так, що козак живився пісною соломахою.

2

Волошшя – Волощина, Молдавія.

3

Афри – жителі Африки.

4

Ракуська – австрійська.

5

© С. Д. Попель, О. В. Крекотень, правонаступники В. І. Крекотеня, переклад українською, 2013

6

Оршаки – юрби, зграї.

7

З твару – з обличчя.

8

Болонейко – оболонь.

9

Брнула – побрела.

10

Фармага – сіряк.

11

Зелена віха – тичка з віхтем сіна, що виконувала роль вивіски для шинку.

12

Маро – Публій Вергілій Марон.

Конец ознакомительного фрагмента
Купить и скачать всю книгу
На страницу:
11 из 11

Другие книги автора