Полная версия
Olya_#2
Янь якось… спохмурнів?
– Так, я бачив Юлію Кальонову.
– Бачили, як вона дихає? Чули її кашель?
– Чув.
– І думаю, ви знаєте, звідки це взялось?
Командор мовчав.
– Для решти, – Оля чи не вперше за всю розмову окинула швидким поглядом спантеличених десантників, – коротко поясню. Російська пропаганда тих часів придумала вкрай приголомшливу і драматичну історію про бойове поранення аж десь ген у рукаві Щита-Центавра та відважну адмірала, котра керувала флотом, не приходячи до тями, хих…
Оля гидливо покривилась.
– Але насправді відважна адмірал ледь не преставилась на заштатному полігоні Роскосмосу в сузір’ї Змієносця – під час випробувань третьої версії крешу. Зараження пішло по всій флотилії, і на флагманському кораблі вижила вона одна – решту всіх повбивало. Та і її заледве відкачали!.. А креш прописався в ДНК – легені їй так і не відновили до кінця війни… Подейкують, що креш взагалі створила не людина, а штучний інтелект – як вам таке?
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.