Сад божественних пісень. Афоризми

Григорій Савич Сковорода

Сад божественних пісень. Афоризми

Сад божественних пісень

Пісня 1-ша

Складена 1757 року на цю силу: «Блаженнi непорочнi в дорозi, що ходять законом Господнiм» [1].

Боїтъся народ зiйти гнить у гробI впасти в жереб нещасний,В якому вогонь незгасний.А смерть є свята, зло певне стопта,Зведе навiть вiйни в спокiй.О смерть ця свята!Коли совiсть в тебе чиста, не страшний Перун огнистий, нi!Пекла вогнем вiн не палить,А має життя райське, хвалить.Грiхи смерть народять – живу смерть наводять,Iз смертi – ад; тлить душу глад.О люта смерть та!Блажен, о блажен, хто з перших пеленСебе присвятив Христовi,День-нiч в його мислить словi,Взяв iгo благеє, ярмо взяв легкеє,До того звик, до цього навик —Це жереб святий!Солодке це взнавши, впасти не зможеш в мирське й пропасти, нi!В гopi й бiдi не скучить,Hi меч, нi вогонь не розлучить —Все сладiсть розводить, на серце не сходить,Хiба тому, знати комуСкус далось дорогий.Життя ти, – Христе, за мене вмер теж!Мав початки дати швидкоЛiт моїх, а дав послiдки,Зiтри серця твердiсть, вогню пали щедрiсть;На смерть марнотi i злому в життiЖиву тобi, мiй свiт!Коли ж вiд грiхiв воскресну, вдягну я плоть небесну,Ти в менi – в тобi вселюсяI солодкого нап'юся,3 тобою в бесiдi, з тобою в совiтi,Сонце зайде, сонце зiйде —Це вiк злотих лiт!

Пісня 2-га

Iз цього зерна: «Що на землi ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небi» [2].

Залиш, о дух мiй, скоро всi землянiї мiста!Зiйди, мiй душе, в гори, де правда живе свята,Спокiй де, тишина царюють з вiдвiчних лiт,Країна де вабна, де неприступний є свiт.Залиш печалi свiту и марнотнiсть мирських дiянь!Щоб в небо возлетiти, хоч на хвилю чистий стань!Де Господь Яковий [3] є, де невечiрня зоря,Ангелiв рiд встає – вид його священний зрять.Це сiлоамськi води! [4] 3 очей полуду омий,Тут тiло змить нагода – до небес лети мерщiй!Бо серцем хто брудний, не може Бога уздрiтьИ до мiсць отих земний не здолає долетiтъ.А душу лиш тiлесним не можна задовольнить,Вона лише небесним смуток хоче наситить,Як в море рiчка мчить, так сталь до магнiту пливе,До гip вогонь тремтить, так дух до Бога зiр рве.Кинь свiт цей злотворний. Вiн завжди є темний ад.Хай летить геть ворог чорний, в горнiй пiдiймися град.Хоч по землi йдеш ти, поселись на небесах,Павло так вчить святий [5] тебе в чистих словесах.Спiши на вiчну радiсть, крильми розуму вдягнись,Ти там обновиш радiсть, як орел, пiдеш у вись.О триблаженна стать! А найбiльше словеса!Їх-бо в розум може взять, хто побув у небесах.

Пісня 3-тя

Iз цього сiменi. «Нехай земля вродить траву, ярину» [6]. Або: «I як трава молода, розцвiтуть вашi костi» [7].

Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!Уже сади розцвiли й солов'їв навели.Геть, печале, геть вiдсiль! Не нiвеч ти красних сiл!Бiжи co6i в болот, у пiдземнi ворот.В пекло повертай назад! Не для тебе рай i сад!Душа моя процвiл, радостi менi дала.Щасний той i без утiх, хто подужав смертний гpix.Душа його – Божий град, душа його – Божий сад.Завжди родить сад квiтки, завжди плiд згина гiлки,I весною все пахтить, – листя тут не облетить.Боже мiй! Це ти – мiй град! Боже мiй! Це ти – мiй сад,А невиннiсть – то мiй квiт, мир, любов – ото наш плiд.Бо душа моя верба, ти для неї, як вода,Буду жить на тiй водi, втiш мене у цiй бiдi.Я нiчого не боюсь, лиш гpixa я стережусь,В менi вбий усякий гpix – це є ключ моїх yтix!

Пісня 4-та

Рiздву Христовому з цього зерна: «3 нами Бог, розумiйте народи», тобто «Дихнув ти був духом своїм» [8]. «Бог сина свого однородженого послав у cвiт, щоб ми з нього жили» [9].

Ангели, знижайтеся, до землi спускайтеся,Бог, що сотворив нам вiки, живе нинi з чоловiком,Станьте з хором, всiм собором,Веселиъся, адже з нами Бог!Це час наближається! Це син посилається!Це лiта прийшла кончина. Це Бог посилає сина.День приходить – Дiва родить.Веселiться, адже з нами Бог!Звiщений пророками, отчими нароками,В останнiм буде лiтi, це є в Новiм Заповiтi.Дух свободи нас в нас родить,Веселпъся, адже з нами Бог!Даниловий каменю! [10] Iз купини пламеню! [11]Несiчений одпадаєш! Вогнем сiна не спаляєш.Це наш камiнь! Це наш пламiнь.Веселiться, адже з нами Бог!Рости, благодавче наш, новий ходотавче наш!Рости, щоб мiг повстати – i попалиш супостати.Свiт даремний, хоч спасенний.Веселiмся всi, адже з нами Бог!Ми ж тобi, рожденному, гостевi блаженному,Серия вcix нас розчиняєм, у дiм духа запрошаєм.Пiсень спiваем i гукаєм:Веселiмося, адже з нами Бог!

Пісня 5-та

Рiздву Христовому. Iз цього зерна: «I породила вона свого первенця та, i иого сповила, i до ясел поклала його» [12].

Тайна явна i преславна!Це – вертеп замiсть небес!Дiва, херувимiв панна,Iз престолом вишнiм днесь.Тут у ясла i поклали

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Примечания

1

Псалтир, CXIX – 1

2

Євагегелiє вiд Матвiя, XVI – 19.

3

Де Господь Яковий… – Якiв – один iз так званих патрiархiв єврейского народу; за Бiблiєю, Бог дав йому славу, якої нiхто не знав, i зволив називати себе Богом Iзраїля та Богом Якова. З Якова колiна, вважається, вийшов Iсус Христос.

4

Сiлоамськi води – джерело, що витiкає iз скелi Сiлоам, води якого вважалися священними.

5

Павло так вчить святий… – Iдеться про бiблiйного апостола, автора численних послань – Павла. Жив у I ст. н. е.

6

Буття, I -11.

7

Книга пророка Iсаї, LXVI – 14.

8

Вихiд, XV – 10.

9

Перше послання апостола Iвана, IV – 9.

10

Даниловий каменю!.. – Данило (Данил, Даниїл) – бiблiйний персонаж, пророк, йому належить одна iз книг так званних «малих пророкiв».

11

Iз купини пламеню! – Це так звана неопалима купина – кущ, який не горить i не згоряє; у виглядi цього куща, за бiблiйною легендою, Бог з'явився Авраамовi.

12

Євангелiє вiд Луки, II – 7.