Пляшка в пляшці

Замість народження отримав відсутність. Невже я сам себе обманював і тільки хотів так. Хотів бути, а не бачити, що мене нема. Бачити, хотіти і не народитися. Навіщо я відкрив очі? Якби ні – знав себе народженим і жив. Звичайно жив би. Тепер все інакше – я не народився. Нічого не вдієш, не можна, бо не бачу себе… закрити очі і жити далі? А може закрити очі і мати змогу ще спробувати народитися насправді?

Додаток № 6

Продають ділянки на Місяці, Марсі і так далі. Все законно оформлено і підставно. Площини. Поверхні планеті на продаж Костик знав про це, малу вирішив перевершити їхнє. Спочатку хотів владнати, давно розпочату справу, з Сонцем. Не продавав його – роздавав усім задарма, перед цим оформив ліцензію, патент, технічний паспорт, інвентарний перелік складових зірок. Він був власником законним зірки Сонце.

Невдовзі набридло, та ще й роздавав усе. Все не лишивши собі, навіть малої дещиці. За інші зірки не брався, вважав за пройдешній етап подібне. Очікувано і сплановано розпочав нову справу. Став (теж на законних підставах) власним космічного простору безмежного. Всі справи з паперами владнав і розпочав. Торгував об’ємами невичерпними. Охочив доволі багато знайомих.

Документальне оформлення не викликало сумніву ні в кого. Навіть у контролюючих органів державних.

Доволі по прийнятній ціні продавав усім і без обмежень. Всі люди вже мали космосу вже свого простір. Не було вже на планеті Земля жодної людини, яка б не володіла космічними просторами не придбаними. Іноді продавав об’єми майже за безцінь. За найменшу за номіналом монету. Ну і що з того. Всі гроші вилучені від купівлі людьми в нього Космосу поклав на майдані посеред міста великого і пішов.

Великою купа виявилася. Всі охочі брали хто скільки міг взяти. Бійки не було, бо грошей дуже багато в купі. Ті яким до грошей байдуже, просто спостерігали. Хоча взяли нові деякі по декілька грошових одиниць в якості сувенірів. Скільки Костик не продав космічний простір не міг весь продати аж ніяк. Щоб прийти до якоїсь моралі вирішив документально визначити і остаточно цей перебіг подій, створенні ним самим. Замовив сертифікат з печаткою. В ньому було засвідчено, що все непродане ним належить самому ж Космосу. Космос вже став не абстрактним об’єктом, фізично явним. Отак Костик передав свою власність вічності. Тепер завдяки Костику Космос володів сам собою.

Додаток № 15

На початку розмови із жінками будь-якої поведінки за звичай казав:

– Подарую тобі дві відповіді. Ти їх знаєш. А запитання придумай сама. Але тільки одне.

Були різні жінки. І по різному він з ними мав щось, і якісь взаємини, і додаток до свого хотіння не мати більше нікого з них, і нічого з ними.

А про цю навіть згадав не один, а декілька разів. Один раз особливо згадав(500(п’ятсот)годин) по тому, як закінчив першу справу з нею.

Це трапилося на день Хвойди… Святковий день був тим часом в колі Людей, які знали про існування такого св’ята. Перетнувся шлях Костика цього дня з жіночкою випадково однією напрочуд приємною на зовнішній вигляд. Хоча й не жіночкою, бо ще занадто не схожа на ту, яку можна назвати цим словм. Скоріше молодичкою чи навіть особою жіночої статі що не досягла відмітки в двадцять п’ять, але вже перетнула двадцять. Хоча паспортні дані свідчили про помилку костика. Років так на десять… Тобто було вже цій особі від народження тридцять п’ять.

Почав поздоровляти натхненно і щиро. Вона відразу, без вагань, відповіла йому стійким алкогольним пахіллям своєї згоди. Можливо до пуття й не розчула привід для поздоровлень. П’яна вже була досить. Костик їй теж припав до душі. Щось близке побачила в ньому. Вподобав її собі для того щоб провести час з нею недаремно для них обох. Тоді подумав і вирішив, що даремно раніше не зустрів Її.

Від нього залежні обставини втиснули знову спомин про особливу. Пожалів навіть себе більше ніж треба було для таких випадків. Подекуди побув трохи з нею наодинці, та недовго, щоб не надокучила вдосталь. Розглянув її, як апперитив перед іншим, важливим- важливішим своєю важливістю наважений. Тому навіть хотів взяти не один стакан гранчак. Про всяк випадок. Та своєчасно схаменувся.

Другий(стакан) повернув назад. Примусив себе забути її і думки знову встановили свій раритет покірності означенням з принципом того навіщо ця жінка була тут, в цій кімнаті і з ним. Недаремно мабуть для неї оскількибула з ним, отут. Та і для нього. Тільки ця була з ним в цій кімнаті. Ніхто крім неї тут не був з інших його подружок… для іншого, крім вдоволення хіті. Взагалі.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.