Англійська мова. Теорія і практика. Інфінітив

Ричард Грант

Англійська мова. Теорія і практика. Інфінітив

Неособисті форми дієслова – Non-Finite Verb Forms

Форми дієслова, які вживаються в ролі присудка речення, називаються особистими (предикативними) формами дієслова (Finite Forms of the Verb).

Форми дієслова, які не вживаються в ролі присудка речення, але можуть входити до його складу, називаються неособистими (непредикативні) формами дієслова (Non – Finite Forms of the Verb).

До неособистих форм дієслова відносяться інфінітив (the Infinitive), герундій (the Gerund) i причастя (the Participle).

Неособисті форми дієслова не мають граматичних ознак особи, числа і способу, не виражають часу дії (теперішнього, минулого або майбутнього), а лише вказують на співвіднесеність у часі, тобто чи є виражена ними дія одночасною з дією присудка, або передує йому.

Інфінітив – The Infinitive

Інфінітив – являє собою неособисту форму дієслова, яка позначає тільки дію, не вказуючи ні особи, ні числа. Інфінітив відповідає на запитання: що робити? що зробити?

to read – читати

to speak – говорити

Заперечнi форми інфінітива утворюються шляхом додавання частинки not до інфінітива.

I decided to invite them. – I decided not to invite them. – Я вирішив їх запросити. – Я вирішив їх не запрошувати.

Форми інфінітива

Інфінітив має чотири форми в дійсному (активному) станi і дві в страждальномy (пасивному). Форми страждального стану мають лише простий і досконалий інфінітив перехідних дієслів, тобто дієслів, що вживаються з доповненням.

– Простий інфінітив в активному станi – Indefinite – вживається, коли дія, яку він висловлює, відбувається одночасно з дією, вираженою дієсловом-присудком в особистій формі.

Pauline likes to write letters. – Поліна любить писати листи.

I am glad to see you.(одночасна дія) – Я радий бачити вас.

Щоб показати, що дія відноситься до майбутнього, простий інфінітив вживається після модальних дієслів may, must, should, ought to i після дієслів to expect – очікувати, to intend – мати намір, to hope – сподіватися, to want – хотіти і ін.

You may come tomorrow. – Ти можеш прийти завтра.

He must do it immediately. – Він повинен зробити це негайно.

You should put on a warm hat. – Тобі варто надіти теплу шапку.

I expect to see you next week. – Я очікую побачити вас наступного тижня.

I intend to go to the seaside this summer. – Я маю намір поїхати до моря цього літа.

I hope to find him at home. – Я сподіваюся застати його вдома.

– Інфінітив у продовженій формі в активному станi – Continuous Infinitive – (to) be + Verb (-ing) – підкреслює тривалість дії, одночасної з дієсловом-присудком і використовується, щоб показати, що дії або події будуть відбуватися в момент промови.

There is a nice smell in the kitchen. Ann seems to be cooking something delicious. – В кухні добре пахне. Здається, Аня готує щось смачне.

I happened to be waiting for the bus when the accident happened. – Так сталося, що я чекав автобус, коли сталася аварія.

You must be joking. – Ти, напевно, жартуєш.

What is Pauline doing? She must be writing a letter. – Що робить Поліна? Вона, мабуть, пише листа.

– Досконалий інфінітив – Perfect Infinitive – в активному стані: (to) have + Verb (-ed) or Verb (III):

1. Вживається для позначення дії, що передує дії, вираженої дієсловом-присудком:

I am sorry not to have told you about it earlier. – Мені шкода, що я не сказав вам про це раніше.

Pauline is glad to have written that letter. – Поліна рада, що написала цей лист.

2. Використовується, щоб описати нездійсненні дії в минулому часі.

If you had run a bit faster, you would have won. – Якби ти бiг трохи швидше, ти б виграв.

You should have told me you were coming. – Треба було мені сказати, що ти прийдеш.

3. Використовується в тих же ситуаціях, в яких використовується минулий час, або часи групи Perfect.

I am happy to have left school. (= I am happy that I have left school.) – Я радий, що закінчив школу.

You seem to have annoyed him. (= It seems that you have annoyed him.) – Здається, ти йому досадив.

It is nice to have finished work. (= It is nice that I have finished work.) – Приємно закінчити роботу.

4. Інфінітив у досконалій формі після модальних дієслів must i may висловлює припущення про те, що дія вже здійснилася:

He must have forgotten about his promise. – Він, мабуть, забув про свою обіцянку.

I don’t know where he is. He may have left for Toronto. – Я не знаю, де він. Можливо, він поїхав до Торонто.

5. Після модальних дієслів should, ought to, could, might, was/were досконалий інфінітив позначає дію, яка повинна була або могла б здійснитися, але в дійсності не відбулася:

Ben should have seen a dentist. – Бену слід було б піти до зубного лікаря (але він не пішов).

You could have helped him. – Ви могли б допомогти йому (але не допомогли).

The delegation was to have arrived yesterday. – Делегація мала прибути ще вчора (але не прибула).

6. Після минулого часу дієслів to intend, to hope, to expect, to mean, інфінітив в досконалій формі вживається для позначення дії, яка, всупереч наміру, очікуванню, надії, не відбулася:

I intended to have finished my work last night. – Я мав намір закінчити свою роботу вчора ввечері (але не закінчив).

I hoped to have met her at the concert. – Я сподівався зустріти її на концерті (але не зустрів).

They expected to have chosen a good project. – Вони розраховували вибрати хороший проект (але не вибрали).

I meant to have sent Mary a birthday card. – Я хотіла послати Мері привітання з днем народження (але не послала).

– Досконало-продовжений інфінітив в активному стані – Perfect Continuous Infinitive – (to) have been + Verb (-ing) – вказує на те, що дія, яка виражена інфінітивом, почалася раніше дії, яка виражена дієсловом-присудком, і триває досі (використовується в часах групи Perfect Continuous).

She seems to have been cooking since morning. – Здається, вона готує з самого ранку.

Pauline must have been writing that letter since morning. – Поліна, мабуть, пише листа з ранку.

We have been waiting for ages. – Ми чекаємо вже цілу вічність.

How long have you been living here? – Скільки ви тут вже живете?

– Простий інфінітив в пасивному стані – Passive Infinitive – (to) be + Verb (-ed) or Verb (III) – вживається, коли дія, яку він виражає, є безвідносною до часу вчинення дії i має те ж значення, що і звичайні дієслова в Passive Voice.

I like to be given presents. (безвідносна до часу дія) – Мені подобається, коли мені роблять подарунки.

Everybody wants to be loved. – Всі хочуть, щоб їх любили.

There is a lot of work to be done. – Потрібно виконати багато роботи.

She ought to be told about it. – Їй слід про це сказати.

This letter seems to be written in pencil. – Здається, цей лист написан олівцем.

– Досконалий інфінітив в пасивному стані – Perfect Passive Infinitive – (to) + have been + Verb (-ed) or Verb (III) – має те ж значення, що і звичайні дієслова в Passive Voice.

They were lucky – they could have been killed. – Їм пощастило – їх могли б і вбити.

This letter seems to have been written long before it was discovered. – Цей лист написали задовго до того, як його виявили.

Використання інфінітива без частки to

1. Після модальних дієслів:

We can manage it. – Ми з цим впораємося.

We must get someone to paint the roof. – Потрібно попросити кого-небудь пофарбувати нам дах.

You may go now. – Можете йти.

2. Після модальних конструкцій (would rather, had better):

You had better consult a doctor. – Вам краще сходити до лікаря.

I would rather go alone. – Я б вважав за краще піти один.

3. Після дієслова do, використовуваного в якості підсилювального дієслова:

I do admit that I was wrong. – Так, я визнаю, що був не правий.

But you did say that! – Але ж ти сказав це!

4. З дієсловом let в значенні дозволяти або у спонукальних реченнях:

Let him go. – Відпусти його.

Let me help you with the translation. – Дозволь допомогти тобі з перекладом.

5. У поєднаннях з дієсловами сприйняття to see, to hear, to watch і іншими, якщо вони не стоять в страждальному станi:

I saw her light the lamp. – Я побачив, як вона запалила лампу.

We heard her sing a song. – Ми почули, як вона співає пісню.

We watched them play. – Ми спостерігали за тим, як вони грають.

She was heard to sing a song. – Чули, як вона співала пісню. (страждальний стан – частинка to обов'язкова)

6. Після дієслова make в значенні змушувати, якщо воне не стоїть в страждальному стані:

They made me wait. – Вони змусили мене чекати.

He made me come. – Він змусив мене прийти.

She was made to pay back the money. – Її змусили виплатити гроші. (страждальний стан – частинка – частица to обов'язкова)

7. Після дієслова help допускається опускати частинку to:

She helped the child (to) lift the box. – Вона допомогла дитині підняти ящик.

He was helped to lift the box. – Йому допомогли підняти ящик. (страждальний стан – частинка to обов'язкова)

8. Після сполучникiв and, or, except, but, than, as, like у випадку, коли вони використовуються для з'єднання двох інфінітивів:

It is as easy to smile as frown. – Посміхатися так само легко, як і хмуритися.

Do you want to have lunch now or wait till later? – Ви хочете пообідати зараз, або почекати?

We had nothing to do except look at the cinema posters. – Нам нічого було робити, окрім як дивитися на афіші фільмів.

9. Після why ш why not в питанні:

Why pay more at other shops? We have the lowest prices. – Навіщо платити більше в інших магазинах? У нас найнижчі ціни.

Why not make it up with him? – Чому б не вибачитися перед ним?

Ілюстрація значень різних форм інфінітива

Active voice

Indefinite (Simple)

I am glad to speak to you. – Радий поговорити з вами. (Завжди радію, коли говорю з вами.)

Continuous

I am glad to be speaking to you. – Радий, що зараз розмовляю з вами.

Perfect

I am glad to have been speaking to you. – Радий, що поговорив з вами.

Perfect Continuous

I am glad to have been speaking to you. – Радий, що вже давно (весь цей час) розмовляю з вами.

Passive voice

Indefinite (Simple)

I am (always) glad to be told the news. – Завжди радий, коли мені розповідають новини.

Perfect

I am glad to have been told the news. – Радий, що мені розповіли новини.

Вправи

Вправа 1

Вставте частинку to перед інфінітивом, де необхідно.

1. I like … dance. 2. My brother can … speak French. 3. I wanted … speak to Nick, but could not … find his telephone number. 4. I’d rather … listen to the radio than … see this soap opera on TV. – As for me, I prefer … watch TV. You’d better … take a radio and … go for a walk. 5. I’d like … dance. 6. We had … put on our overcoats because it was cold. 7. It is time … get up. 8. You are cold. You’d better … sit near the fireplace. 9. I will do all I can … help you. 10. They wanted … cross the river. 11. Let me … help you with your homework. 12. She’d prefer … fly rather than … go by train. The plane saves time. 13. She made me … repeat my words several times.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.