Чари Снів

— Ти знову у своєму світі?

— Мабуть. Просто намагаюсь вловити почуття, яке не відпускає.

Вона сіла поруч, подивилась на листи.

— Це вже не просто вірші, Федю. Це твоя історія. Наша.

Він усміхнувся, та в глибині усмішки промайнула тінь.

Він знав — кожна історія про любов несе не тільки світло, а й випробування.

З кожним днем вони все рідше сиділи дома.

Весна тягнула їх на вулиці — туди, де дерева струшували сніг, де запах мокрої землі повертав дитинство.

Вони гуляли парками, сміялись під краплями дощу, сиділи в улюбленому кафе, де все почалось.

Іноді Олександра затримувала погляд на перехожих — задумливо, наче намагалась згадати щось давно забуте.