Что за люди. Рассказы / Мыйсяма йöз
Что за люди. Рассказы / Мыйсяма йöз

Полная версия

Что за люди. Рассказы / Мыйсяма йöз

Язык: Русский
Год издания: 2025
Добавлена:
Настройки чтения
Размер шрифта
Высота строк
Поля
На страницу:
2 из 3

– Кыдзи зэрмас, сiдзи и дугдас! – гылыда серöктiс верöсыс да öддзöдыштiс жö чöвтöмсö.

– Мый нö гöрдлан?! – пузис гöтырыс. – Туруныс öд кöтасяс! Тэныд серам!

– Кöтасяс кö, и косьмас, – аслас шуöм вылö бара серöктiс пöлыс.

Гöтыр лöзöдöма и гöрдöдöма, тэрмасьö, сöнъясыс кымöс пасьталаыс кайöмаöсь. Верöс эськö оз жö весь ов, но вомыс пельöдзыс.

– Мый кöть и кöтасьлас. Ог кö удитöй зорöдсö помавны, разьлам да бара косьтам. Ыджыд тай…

– Зiльджыка вöр!

– Быттьö первойысь туруныд зэр улад веськавлö. Век на тай бур кöрымöн тöвйылiм-а. Кöтасьыштас кö, то косьтыштам. Со и став петан туйыс. Быдлаысь позьö петан туйтö аддзыны, сöмын гортйысь бöр петны он вермы, – лабутнöя такöдö верöс.

Гöтырлöн татчö горзöмыд. Усьö-чеччö, ризъялö. Збыльысь быттьö олöмас медся донаторсö воштö. Но кымöр бокö кежис да мöдлаö ассьыс чöжöм васö койыштiс.

Гозъя öнi абу нин öтлаынöсь. Гöтырыс эз на торъя пöрысь вöв, кувсьылiс. А верöсыс со ловъя на. Тапикасьö сикт кузя. Скöрмöм он аддзыв. Ставыс сылы лючки-бур.

Окота эськö сы моз жö видзöдны быд лоöмтор вылö. Лоис кö, то сiдзи и шуöма. Кöть ку письыд пет, он веж. Гöгöрвоан жö эськö тайöс, но со он вермы веськодясö ви-дзöдны, и ставыс. Öзйылан да пузьылан, дöзмылан да сьöлöмтö дойдлан унаысь. А мый могысь? Ачыд унаысь он гöгöрво. Но тай он вермы öзйывтöгыс да пузьывтöгыс.

Банкет

Республикаын мунiс ыджыдысь-ыджыд соборуйтöм. Семен Мишöс бöрйылiсны сы кежлö дасьтысян комитетö. Сiйö эз вöв чина войтырлöн вылыс сёр вылын тытвидзысьöн. Весиг чир ыджда чин эз новлöдлы. Сьöд удж вöчысь сiйö. Мыйла сюйлiсны комитетас – ачыс оз тöд. Гашкö, сьöд удж нокысьыс ним вылас ковмöма, медым йöзыслысь синсö пöртмöдны. Мед эз шуасьны, мый абуöсь комитетас уджалысь войтырыс. Индöмсьыс Семен Миш эз жö куражитчы. Кöть эськö öдйö гöгöрвоис, мый сыысь тусь ни пызь. Пукавлiс комитет вылас да корсюрö юрнас гогйöдлiс. Юавлiсны кö быттьö сылöн мöвп йывсьыс. Ачыс нинöм эз вöзйы ни эз чепсась.

Соборуйтöмыс мунiс ен сыкöдöн бура. Бöрас Семен Мишöс чукöстiсны банкет вылö. Эз жö пыксьы таысь. Кöть эськö ёнасö эз тöд, мыйöн сёйöны тайö банкетсö. И став корöмаяскöд тшöтш мöдöдчис ресторанö. Пöрччысис, пырис вель паськыд жырйö. Ыджыд пызан зымвидзис шöрас. Сы вылын мыйыс сöмын абу! Öнi кö тшöктасны лыддьöдлыны, мый вöлi, то висьтавнысö весиг оз куж. Тöдтöм, некор видлытöм вöлöга ставыс. Но сöмын тай улöсъяс эз вöвны. Сувтсöн кытшалiсны пызансö. «Адöй, адöй, вина-водкаыс мыйта!» – мöвпыш-тiс Семен Миш да видлiс зепсьыс талонсö, код вылö сетiсны тöлысь кежлö быдса доз.

Киськалiсны, точкисны, юисны. Кöсйис Семен Миш крукыштны паньнас кутшöмкö чöскыд сёян, но друг сьöлöмыс ёкмунiс. Юрас вирдыштiс мöвп: «Тайöн кö Ваньö пиöс чöсмöдлыштны либö Анна гöтырöс. Ок кутшöм любöпырысь эськö тяпкöдчисны». Сылöн паньыс быттьö öшйис тасьтi весьтас. «Найö жö татшöмсö некор на эз видлыны. И со эсiйö сёянсö тшöтш. Эстöн куйлысьсö, дерт, эз жö».

Та костi выльысь кисьталiсны да юисны. Семен Миш бара кöсйис судзöдчыны вом кöрсö вежны. И бара джöмдiс. Юрас кайыштiс винаыс, да мыйлакö скöрмис: «Пиöй да гöтырöй кö тайö вöлöгасö некор эз видлыны, то и ме ог. Мый нö ме наысь выяджык али мый? Чöрту голяас. Натöг олiм да эг на тай кулöй. И водзö на олам. Видлытöгыс».

Бара гулькнитiсны. Семен Миш збоймыштiс да кутiс видзöдавны сулалысьяссö. Со на пöвстысь медся чина дядьöыс зымвидзö. Оз жö сёй. И юö этшаджык. Тайö сёяныд сылы абу дикöвинка да позьö, дерт, ышнясьышт-ны. А юнысö мукöд мозыс чиныс эз лэдз дай. Семен Миш öнi эз кут виччысьны кисьталöм. Ачыс чольснитiс. И эз бара этша. Койыштiс вомас. Со пö кыдзи колö юнысö. Бара кыйкъялыштiс. Казялiс, мый сюсь чужöмъяса куим мужичöй бокын моз сулалöны. Буракö, налы оз позь мукöд моз пызан дорас вошйыны. Сöмын видзöдысьяс пыдди вайöмаöсь.

Семен Миш гажмыштiс. Некод вылö видзöдтöг бара кисьтiс. Сэсся выльысь, та бöрын нöшта öтчыд. Вежöрыс нинöм паньыштлытöгыд дзикöдз гудыртчис. Эз нин тöдлы, кыдзи кокыс нуис пызансянь ёна бокын сулалысь пуклöс дорöдз. Сатшкысис сы вылö да регыд мысти сурмунiс-унмовсис. Мукöдыс чöла юисны да сёйисны. Сы вылö видзöдлöм бöрын курыда нюммунлiсны. Но эз кутны укöрайтны.

Семен Миш эз нин, дерт, тöдлы, кыдзи разöдчисны ставöн. Сöмын бокын сулалысь куим дядьöыс кольччисны. Найö кыськö кыскисны ыджыд сумкаяс. Дзум-йöдлiсны на пытшкö пызан вылö кольöм сёянсö, рекмыштöм дозъяссö пробкаалiсны да сэтчö жö.

– Мый морла эсiйöсö корисны, – Семен Мишлань довкнитiгмоз шуис öти. – Со кыдзи дарöвöйтö тöкаритiс.

– Кыдзи нö оз корны? Мед кö юис, зато оз кут шуасьны бöрас, – чöвтiс мöд.

– Сiдзи, сiдзи, – сöглас лои коймöдыс. – Öнi оз кутны кыскавны, мый сьöд удж вöчысьясысь торйöдчам, найöс ог пыдди пуктöй.

Пызан вылысь ставсö кöвтöм бöрын найö сьöкыдпырысь петкöдiсны сумкаяссö улич вылын сулалысь машина пытшкö. Сэсся кагаöс моз небыдика босьтöмöн петкöдiсны Семен Мишöс да тюрöдiсны гортöдзыс.

Гижöд

Тайö лоö дудлöм кадö на, кодöс тай рочöн застойöн ыдждöдлöны. Районнöй газетса уджалысь Габовöс ыстiсны командировкаö. Лöсьöдны гижöд, кодi эськö восьтiс лыддьысьысьяслы, кыдзи сиктын пöртсьö олöмö партиялöн нöшта öти индöд. Вина юысьяслы паныд косясьны сiйö нöшта öтчыд чуксалiс. И колö жö лоны, мый Габовöс ыстiсны чужан сиктас.

Сэтчö воöм бöрын пыралiс сельсöветö, мыйсюрö юасис. Сэсся совхоз контораын вель дыр гач сiтансö зыртiс. Лои тöдмалыштöма на йылысь, кодъяс сиктын йöзысь-мортысь ёнджыка даръясьöны, мед сэсся налöн лёк оласног подув вылас пöжавны гижöдсö.

Рытладорыс бöр тюрöдiс гортас, райцентрö. Пыралiс лавкаö, ньöбис еджыд сарапана доз. Гöтыр локтöдзыс пöшти помалiс сiйöс. И друг лои телепит гижны. Син водзас юигас нин вирдыштiсны ас сиктса юысь-кодалысьяслöн чужöмъясыс, тöд вылас уськöдiс налысь олöмсö, вийсьöм-пессьöмсö, тшыг челядьдырсö. И сэтшöм жальöсь лоины. Окота вöлi öлöдны найöс, сувтöдны вина юöмсьыс. Но медся нин тешкодьыс сiйö, мый телепит вöлi шыöдчыны на дорö кыдз позьö небыдджыка, пöсьджык кывъясöн.

Габов юис бöръя стöкан джынсö да пуксис кабала сайö. Ручкаыс вöрис мöвпсьыс на öдйöджык. «Пиля Митрей, мый нö тэкöд лои? Помнитан, кыдзи ми тэкöд быдмылiм. Войнабöрся сьöкыд вояссö пыклiм. Мыйла тэ öнi сэтшöма, другöй, юан? Оз öд позь тадзитö. Дзикöдз увлань исковтан. Юöмыд öд оз бурö вайöд. Сöмын быд ногыс дивитны кутасны, чиршöдлыны, пинявны. Любö мöй тайö тэныд, кор морт туйö оз лыддьыны? Кöть эськö тэ садь юрнад нёль пыдди уджалан да».

Татшöм жö ногöн кымын Габов шыöдчис Серапим Ёгор, Ларö Агни, Педьö Клавди да мукöд дорö. Быд ногыс зiлис корсьны эз дойдана, а пöсьджык, жалитанаджык кывъяс. Помалiс гижöдсö. Выльысь лыддигас весиг нормылiс, сэтшöм забеднö лои ас сиктсаяс вöснаыс да. Кодъяс сёй гуын моз луасисны, сьöдас олiсны. «Тайö гижöдсö и вöзъя аски газетас», – думыштiс Габов да водiс узьны.

Аскинас воис удж вылас, пуксис пызан сайö да кыскис зепсьыс тöрытъя гижöдсö. Чукыртчылiс выльысь лыддигас да шöрас вотöдз на öдйö косявлiс. Сэсся пуктiс ас водзас выль кабала. Шыпасъяссö мичаа тэчигмоз заводитiс гижны: «Миян дона партия да пыдди пуктана правительство шыöдчисны сöветскöй странаса став уджалысь йöз дорö сöмын налы лöсялана пöсь да стöч мöвпъяса кывъясöн…» Водзö гижöдыс мунiс тадзи жö шыльыда. Уна во газетад уджалöмыс эз вош весьшöрö.

Сконйыштчылöм

Олiс-вылiс сиктын Степан Гриш. Морт сiйö вöлi тыдалана. Зэв лöсьыда да гылыда вермис сёрнитны йöз водзын. Кöть эськö быттьö и уджыс сылöн эз вöв бызгана. Чер да пила лэчтысьöн вöлi. Гожöмнас косаяс тöчитiс дай. Но сетöма кö Енмыс сылы сёрнитны сямлунсö, оз öд кут тайö добрасö гусьöн видзны. Соборуйтöмъястö Степан Гриш эз бара кольлы. Удзöдны таысь сiйöс некыдзи. И эз прöста сiдз пукав, а кайлiс йöз водзö да вель дыр варовитiс. Сэтшöм шыльыда, мый сиктсаяс пельсö чошкöдöмöн пукалiсны, юрнас сöгласа довкйöдлiсны сюсь мöвпъясыслы.

Шеваыс мыйыськö лöгасьöма ли мый ли, но медся нин ёна сысянь сюрлi сельполы. Эз кажитчы сылöн уджыс мортыдлы. Пайщикъяслöн чукöртчылiгъясö час кежлö трибуна саяд овмöдчылiс. Первой крöтитiс-видiс, мый оз вермыны сельпоса уджалысьяс могмöдны бур ногöн войтырсö. Сэсся чуньяссö кусньöдлöмöн висьтавлiс, мый колö вöчны, медым быдöнлöн кынöмыс пöт вöлi и шылльö-мылльöыс лавкаясын тырмис. Йöз азыма клопайтiсны сылы, мортсö ошкисны сюсьлунсьыс.

Шензисны, мыйла сельпоса юралысьяслы татшöмыс юрас оз во. Водзтi кö вöлi сöмын пред, бух да öти вузасьысь, а тöварыс тыр, элясьны нинöм вылö. Öнi кык судта керкаö тöргöвечьясыс оз тöрны, а тöлк ни слöй абу.

Тадзи эськö и водзö на Степан Гриш видiс сельпосö, но кодлыкö юрас довгöма, мый колö пö асьсö сiйöс преднас пуктыны. Со пö кутшöм бура став петан туйсö тöдö да. И бöрйисны.

Тöлысь предалiс Степан Гриш. Тулыс вотöдз. Ва воссьöм бöрын катiсны ю кузя баржаяс. Кывтiсны кокньыдика нин. Сöмын öти баржа сьöкыда лэччöдiсны. Сувтöдiсны сiйöс Степан Гришлöн сиктö. Недыр мысти пырис сельпо контораö öзъялысь синма ань да корис индыны предсö. Пукалысьяс довкнитiсны юрнаныс Гришлань.

– Председатель ёрт, ми со вайим тiянлы быдса баржа тыр курöг яй, – заводитiс тольгыны тьöтыд. – Сиктсаясöс чöсмöдлыны. Ок öд нуръя сёян курöгыд. Кольны мыйтакö тiянö?

– Кыдзи мыйтакö! – öзйис быттьö Степан Гриш. – Мыйтакöнад ми ог усьмиритчöй. Кольöй ставнас!

– Ставнас кö и ставнас, – эз кут куражитчыны аньыд да кыскис кырымöдны колана кабалаяс.

Сельполöн вель ыджыд сарайö петкöдiсны баржа вылысь код тöдас кымын ящик курöг яй. Вель унаöс катöдiсны веськыда лавкаö. Но асныра сиктсаяс ньöбисны öти либö кык курöгöс да водзöсö заптысьöмысь эновтчисны. Миян пö сола порсь яйыс на гожöм кежлас эм. Сарайын куйлысь курöгъясыд первой кöтöдöм майтöг моз нильсъявны кутiсны, сэсся лёк дук босьтчис öвтны. Ставсö ковмис шыблавны. Вöлöмкö, ю катчöс сиктъясса сельпо предъясыд баржа вывсьыд неунаöн кольöдлöмаöсь. Оз пö унаыс мун да. Та вöсна и бöр лэччöдöны вöлöм. Эз кö Степан Гришлы инась, колöкö, туй костас и сiсьмыны кутiс.

Степан Гришöс, дерт, сельпо предысь öдйö чöвтiсны, тшыкöм яйсьыс сьöм шуисны перйыны. Колöкö, öнöдз на мортыд мынтысьö. Бур, мый дзескыдiнö эз сюйны. Сiйö соборуйтöмъястö эз кут радейтны. Оз и мыччысьлы.

Öнi сы кодь гылыда да лöсьыда сёрнитысьыд дзик тыр лоины. Öткымынъясöс лючки-бура тöда, налöн гöлöс кындзиыс нинöм абу. Найö видöны да дивитöны став пöлöс юралысьöс, индалöны петан туйяс. Ок эськö асьнысö кö бöрйывны веськöдлыны. Но öд ми жö дьöбö колям.

Ректысигöн

Тулыснас, ытва дырйи, сиктö волiсны пызь тыра баржаяс. Унджык мужичöйыс сэк гöрöны да кöдзöны. Кодъяс прöстджыкöсь, локтöны кыр йылö, кытчö баржаыс нырсö сатшкас. Ыджыд лача кутiсны сьöм нажöвитöм вылö. Мешöкъяс сьöкыдöсь, оз на весиг быд мужик вермы дыр новлыны. Сы вöсна донсö сетлiсны быд петкöдöм мешöкысь. Но вот: локтасны кыр йылö мужикъяс. Челядь сэнi жö. Налы окота тöдны, кутшöм мужиклöн пидзöсыс куснясьö сьöкыд пызь мешöк улас, а кодi кокниа петкöдлö. Но мужикъяс оз тэрмасьны кутчысьны ректысьны. Пукалöны, донъясьöны. Танi жö сельпоса веськöдлысьяс. Найö ассьыныс дон шуöны. Мужикъяс куражитчöны – ичöт пö. Медся ёна донъясьö Öньö Миш. Ыджыд горöн шуалö, мый кольöм во пö вит кöпейкаöн унджык мынтылiнныд, а таво сiдз жö колö. Сельпосаяс тöдöны, мый баржа сулöдöмысь налысь штрап перъясны. Но век жö мыйкö дыра донъясьöны. Öньö Миш на вылö пыр каттьысьö. Мукöдыс, морт комын, бокынджыкöсь. Кодi сулалö, кодi пукалö. Быдöнлы жö окота, медым мешöк донсö содтыштiсны. Но чöв олöны. Вомгорулас сöмын броткöны, гусьöн моз, Öньö Мишöс ыззьöдöны.

Медбöрын сельпо пред скöрпырысь юöртö, мый мешöкыслöн доныс лоö кольöм вося мында. Мужикъяс вермасны босьтчыны ректысьны. Но сöмын пö мед Öньö Миш оз кутчысь. Мужикъяс первойсö зык кыпöдлöны. Мед пö тшöтш ректысьö. Но предöс он зырышт. Менам пö шуöма. Кöсъянныд кö пö кольöм вося донсьыд уджавны, петкöдлöй, но Öньö Миш мед матын эз вöв. И мый жö? Гоз-мöдöн нин Öньö Мишöс корöны мунны гортас. Сэсся мукöдыс кутчысьöны вöляысь сыысь мездысьны. Быттьö эз сiйö медся ёна кор, медым донсö содтiсны. Асьныс чöв олöны-а. Öнi, кор сы отсöгöн лои удждонсö кыпöдöма, то мортыс оз нин ков. Öньö Миш скöрысь ёрччыштö да юрсö лэдзöмöн довгö гортас. Мукöдыс кутчысьöны ректысьны. Тi мед кывлiнныд, кыдзи найöс, нидзув котырöс, Мишлöн гöтырыс креститлiс. Гозъя буретш стрöитчöны вöлi. Колö тьöс-плака ньöбны. Мешöк ректöмысь нажöвитöм сьöм вылö лача кутiсны. Мыйла тадзи олöмас овлö, мый код вöсна тöждысян, сiйö жö бöрас асьтö оз кут тöдны? Кор тэнö топöдасны.

Вöтъяс

Коймöд вой нин Михаил Дмитриевич вöталö öти сяма серпас. Восьтас асывнас синъяссö да вель дыр майшасяс. Зiльлас быттьö кылöдны самасьöм мöвпъяссö гöстиничаса кизьöриник тшайöн, но ваыс гырк пытшкас исковтас, а серпасыс вежöрас кольö – ортсыö писькöдчан туйсö некыдзи оз аддзы. Сöмын лунся уджыс пыркнитлас аддзылöмторъяссö. Командировкаыс эз кут помасьны и. Кöть нин öдйöджык гортас мунны.

А куимнан войсö сiйö вöтасис со мый. Быттьö кылiс нывбабалысь нориник, кевмысяна гöлöс. Чуксалiс сiйöс отсыштны, но мыйын – эз некыдзи висьтав. Оз тай асывнас нинöм тöд вылас уськöд та кузя-а. Зэв пö сьöкыд меным, мезды кыдзкö – сöмын и кольлi юрас корöмсьыс садьмöм бöрас. Мый сыкöд лоöма – оз тöд. Да и чужöмыс нывбабаыслöн некор эз тыдовтчыв быттьö. Кутшöмкö пемыд жырсянь кылiс сьöлöмтö вöрзьöдана да чуксалана гöлöс.

Кор первой войсö вöталiс тайö корана гöлöссö, Михаил Дмитриевич асывнас мыйкöдыра майшасьöм бöрын мöвпыштiс пырысьтöм-пыр жö звöнитлыны гöтырыслы. Гашкö, сыкöд неминуча лоис. Кöть эськö вöтъяслы таöдз эз торъя эскы, но öнi мыйкö ёнакодь вöрзис сьöлöмыс. Полiс весиг, мый гöтырыс телефонсö оз кыпöд. Мыйкö лёктор гортас лоис да. Но мöдар помас кылiс пöлыслöн унзiль гöлöсыс.

– Кыдзи олан? – збоякодь босьтчис юасьны Михаил Дмитриевич. А ачыс полiс, мый мöдыс пыр жö висьталас лоöм лёктор йылысь.

– Ставыс бур, – вочавидзис мöдыс. – Мый нö мунiгмозыд звöнитчан? И татшöм водз?

Сэсся гоз-мöд юалöм бöрын, висьтасьöм бöрын пуктiс трубкасö да быттьö неуна успаньвыв пуксис. Слабог, нинöм абу лоöма. Но вот корана гöлöсыс, кодöс кывлiс вöтнас, пыр юрас кутчысис.

Мöд войсö бара сiйöс жö вöталiс. Гашкö, пемыд жырйыс мöдлаынджык вöлi сöмын. А вот гöлöсыс сiйö жö. Корана, чуксалана. Лёк пö зэв меным, отсыштöй. Асывнас Михаил Дмитриевич бара пессяна сьöлöмöн олiс. Кодi чуксалö? Мый нö лоöма? Луннас, пажынöдз на, звöнитлiс Леночкаыслы, гуся радейтанторйыслы, кодкöд со кадысь кадö во-мöд нин аддзысьлöны. Но и сiйö нинöмтор вылö эз жö элясь. Ола пö тай со, тэысь гажтöмтча, аддзысьлыны окота-а.

Коймöд войыс помасьлытöм кодь вöлi. Чуксалана, шог гöлöс вöснаыс вой шöр бöрын садьмис да сiдзи сэсся и эз вермы унмовськöдчыны. Асылöдзыс восьса синъясöн олiс. Мый вöсна кö öд вöтасьö жö помтöг тайö гöлöссö? Быгльöдлiс юрас став тöдса нывбабасö, кодъяскöд кутшöмакö йитчöма воддза да öнiя олöмыс. Кодi на пöвстысь отсыштнысö чуксалö? Кодлы сэтшöм лёк? Гашкö, воддза гöтырыслы? Торйöдчöм бöрас ёнасö эськö зз и паныдасьлывлыны да. Карса улич вылын гоз-мöдысь паныд зурасьлiсны сöмын. Но век жö асывнас думыштiс сылы звöнитлыны. Телефоныслысь лыдпасъяссö эз на вунöд. Оз жö, вöлöм, нёрпав ни нинöм. Чорыд гöлöсöн тай вочавидзис юалöм вылас. Öдва пö мынi, да эн нин дöсадитчы сэсся некор.

Нёльöд войсö Михаил Дмитриевич весиг унмовсьнысö полiс. Но чурки-будиöн лöсьыда узис. Эз нин сэсся тайöс вöтась. Садьмöм бöрас таысь бурыс ёнасö эз жö ло. Майшасьöмыс самасьöма да. Öтитор такöдiс, мый талун позьö гортас лэбны. Сэнi, гашкö, сьöлöмыс местаынджык лоас.

Карö воöм бöрын Михаил Дмитриевич веськöдчис гортланьыс. Ветла пö да нöшта öти тöдса нывбаба дiнö тюрöдла. Колöкö, сыкöд мыйкö лоис да. Но автобусöн мунiгöн друг мöвпыштiс здук кежлö бать-мам дорас кежавны. Важöн нин пыравтöм лоис. Патераас вöлi öтнас батьыс, неуна быттьö омöльтчыштöма.

– Мамö нö лавкаын? – юалiс Михаил Дмитриевич.

– Абу, – жугыль гöлöсöн вочавидзис батьыс. – Нёль лун сайын сiйöс машинаöн больничаö нуисны. Зэв лёк лои да. Ог тöд, сувтас оз сэсся кок йылас.

Ышмылöм

Степан Мить гозъя мöдöдчисны лунвылö. Вöвлöм удж вывсяньыс пöльлы чуктöдiсны путёвка. Кык вылö. Öтнас сiйö весиг орчча сиктö мунны эз путьмыв да. Стöчджыка кö, эз кöсйы. Сöмын пö старукакöд муна. Кöсъянныд кö пö пöрысьö-нэмö меным буртор вöчны, то кыклы вылö и вичмöдöй путёвкасö. Сетiсны öд.

А лöсьöдчöмыс вöлi! Салдатас мунiгöн тадзисö эз дасьтысь. Муртса став сиктöн эз колльöдны найöс ылi туйö. Велöдысьыс мыйта чукöрмис! Ставныс мыйкö тöдöны. Ставöн ветлöм-мунöм йöз туйö олöны. Ылi туйö петавлытöгыд быд висьталöм лöсялö. Медбöрын вöрзьöдчисны жö кузь вöлöкö. Первой карö воисны, медым сэсся лэбны водзöсö самолётöн. Узьмöдчанiнсö гöтырыс корсис. Кутшöмкö рöдня перевод олiс карас ас керкаын. Степан Мить кока туис моз летйысьö-вöтлысьö пöлыс бöрся. Кöть эськö туйö петiгас новлöдлысь пыдди асьсö лыддис. Öнi со мый шуасны, сiйöс и ковмö вöчны. Тшöктытöг воськовтны оз лысьт.

Рытнас накöд тшöтшъя кодь кöзяйка да старик гозъя пукалiсны пызан сайын. Важсö казьтылiсны. Гöстимöй делö кузя Степан Митьлы лэдзисны весиг еджыд сарапана дозла ветлыны. Асьныс пöчьяс вом дорас со эз матыстлыны курыдторсö. Сытöг нин пö юр жувгö да. Ковмис пöльлы быдса куим румка пöрöдны. Бур, мый патеранткаыс воис. Ар кызь вита ныв. Гöгрöс чужöма, зэв чольöб. Сыкöд сэсся босьтчисны дозсö помавны, мед оз шузьы. Том нылыд эз куражитчы. Абу пöчьяс кодьыд. Румкасö вомас койыштöмöн койыштö.

Кöзяйка водз водiс. Сы бöрся пöч занавес сайö лöсьöдöм крöватьö веськалiс. Но оз узьсьы сылы, кывзö старикыслысь да нывлысь сёрнисö. Зэв нин ёна гажмöма Степан Мить. Варовмöма. Том нылыс сылы кодь жö. Гигзьö сöмын.

– Кывзы, – кылö шуö пöль. – Вай тэкöд лунвылас шутёвтлам. Менам пöчöй кутасьтöм кань кодь нин-а. Сiйöс татчö колям. Мед олö.

– Ветлам и эм, – сералö патеранткаыс.

– Мый сыысь, пöрыссьыд. Меным сöмын новлöдлан удж вöчö, – водзö ышмö Степан Мить. – Тэкöд добраджык.

– Сiдзи, сiдзи…

– Меным öд путёвкасö сетiсны. Кык вылö. Кодöс кöсъя, сiйöс и нуöда аскöд, – збыльысь нин кутiс шуавны гажмöм пöль. – Вай тэкöд и ветлам.

Пöч гöлöс сетны эз жö кут. Мед кö йöймöдчис талун. Аскиыс петкöдлас. Шуан öнi мыйкö паныд, да гажа юрнад старикыс кокни киа овлö. Кос коль кодь кабырнас вермас сизьдыштны.

Вель дыр варовитiсны пöрыся-тома. Öтиыс шмонитö, мöдыс збыль öзйöма. Кылö висьталö, мый лунвылö ветлöм бöрас пыр жö и налöн сиктö уйкнитасны. Став эмбурнас ошйысис, содталöмöн весиг, мед ылалас мöдыс. Коркö тай разöдчисны жö. Степан Мить куснясьысь кокöн нин матыстчис крöвать дорас. Вель дыр водiс. Но кылö эз унмовсь. Кöнкö, öзйис да збыльысь мöвпалö нывкöд лунвылö ветлöм йылысь. Пöч вешйис стенланьысджык. Мед кос да кöдзыд кокнас мустöм кусöк эз весиг инмöдчы. Сэсся эз терпит да водзöс мынтiс:

– Лунвылö, шуан, мунан? Мун, мун. Сьöмыд öд ставыс ме ордын, вот…

Пöль нинöм эз вочавидз. Сöмын ыджыда ышловзис. Буракö, татшöм лöсьыд мöвпъяссö дзугöмысь.

Сорсисны

Паськыд жырйын вöлi пемыдкодь. Кöнкö пельöсын öзйис кизьöриник югöръяса би. Пельтö поткöдiс гора музыка. Виталей корысь моз сулалыштiс пыран öдзöс дорын. Кор синмыс велалыштiс, босьтчис корсьны пызаныслысь кабалатор вылö пасйöм номерсö. Со найöс быд пызан шöрö пуктöмаöсь. Быд пызан номера. Матыстчылiс, видзöдлiс лыдпассö да воськовтлiс водзö. Коркö сэсся аддзис жö. Квайт мортлы вылö лöсьöдöм пызан сайын пукалiс сöмын на öти морт. Нывбаба.

Виталей пуксис, видзöдыштiс шöрас моз пуктöм паськыд гыркъя самöвар вылö, сэсся видзöдласнас кы-тшовтiс йöктысьяссö. Кодъяс сöмын танi эз вöвны. Сы кодь арлыдаяс и олöмаджыкъяс на весиг. А сiйö, йöйыд, нöшта майшасис локтiгас, мый пöрысь выжывöн шуасны. Нелямын куим арöснад. Кыссьöма пö со. Оз пукавсьы гортас. Гусьöн моз чöвтлiс синъяссö воча моз пукалысь нывбаба вылö. Абу жö нин ва челядь. Комын арöсыс стöча нин эм. Гашкö, ыджыдджык на. Вель кыза нин чужöмсö мавтöма да. Весиг со югъялыштö.

Йöктысьяс эз дугдывны кокъяссö веськöдлöмысь. Öти сьыланкыв помасьö, а магнитофоныс сыысь гораджыка мöдöс косялö-горöдö омлявны. Виталей ышловзис. Кужö жö эськö тадзисö сизьдыны да. Юыштöма кö вöлi, то петавлiс эськö джодж шöрас. Но садь юрнад он тöд весиг, кодарö коктö вежыньтлыны. Öдйö йöктiсны да. Чеччалiгтырйи.

Сылы вöлi кыдзкö яндзимкодь. Тöлысь нёль кымын нин ырыштчылiс татчö волыны. Карса уличаяс бокысь ыджыд шыпасъясöн гижöм юöрсö аддзывлiс унаысь. Найö чуксалiсны ветлысь-мунысьясöс, мый позьö шойччан лунö волыны комын арöс сайö чеччыштöм бурлакъяслы да невестаяслы лöсьöдöм клубö. Тöдмасьны, гажöдчыштны. Со талун смелмöдчис да локтiс жö. Гашкö, збыльысь кодкöдкö тöдмасяс. Олöмад тай мыйыс оз овлы.

– Мый нö он йöктöй? – воис Виталей пельöдз юалöм.

Гöлöссö сетiс воча пукалысь нывбабаыд.

– Ог на кöсйы, – вочавидзис Виталей да сюсьджыка видзöдлiс юалысь вылö. Гöлöсыс тай лöсьыд-а. И ачыс быттьö абу жö шыбитана. Ыджыд синъяса, веськыд ныра. Колöкö, пемыдiнад тадзи кажитчис сöмын.

Музыкаыс недыр чöв олыштiс, шойччöдыштiсны йöктысьясöс. А сэсся босьтчис ворсны ньöжмыд, сьöлöмтö небзьöдана кывъяса сьыланкыв. Виталей смелмöдчис да корис йöктыны воча пукалысь нывбабаöс. Мöдыс дась нин вöлi чеччынысö. Виччысьöма корöмсö. Йöктiсны, тöдмасисны. Шураöн пö шуöны. Кöть пö эськö Александра Ивановнаыс лöсялöджык нин да. Сэсся мöдысь на кыпöдчылiсны пызан сайысь да сувтлiсны и йöктысьяс чукöрö.

«Мужичöйыс быттьö лада, – пуксьöм бöрын мöв-пыштiс Шура. – Колöк, менам тайö и шудöй?»

«Шураыс кокни кокъясöн на йöктö. Бур кöзяйка кодлыкö лоö. А мыйла оз меным?» – думайтiс Виталей нывбаба вылö видзöдiгмоз.

Час кымын коли. Бур тöдсаяс кодьöсь нин лоины. Налöн пызан сайö первой пуксис ар кызь вита зон. Зэв варов, кывъяснас сяркйö сöмын. Абу Виталей кодь, кодлысь кывъяссö мырдöн колö пычкыны. Анекдотъяссö шöтö. Но оз лёк кывъясöн. Сы бöрын Виталей бокö пуксьöдiсны нылöс. Зэв на том, вöсни косъяса, чöрс кодь кокъяса. Нюммунас да, гöгöр быттьö югзьылö.

«Зонмыс абу шыбитана, – мöвпалiс Шура. – Со кыдзи ме вылö видзöдö. Кузь тушаа, сöнöд. Мый кöть ме арлыднам кö ыджыдджык. Кымынöн сэтшöмыс, кодъяс верöс дорсьыс ар квайтöн-дасöн ыджыдджыкöсь, да олöны тай со».

«Шураыс некытчö на, колöкö, оз вош. А орччöн пукалысь нылыс со кутшöм! И буракö, ме вылö ыштöма кодь весиг… – морöссö водзлань чургöдöмöн веськыдджыка пуксис Виталей. – Мед кö ме ёна ыджыд сыысь. Öнiя нывъяслы пö тайö кажитчö. Друг да лöсялам».

Рыт помасис. Виталей нёнь пом чибук моз вöтчис чöрс кодь кокъяса ныв бöрся. Мöдыс эз жö öтдортчы сыысь. Шура да зон öтлаын жö, тыдалö, мунiсны…

…Час джын мысти Виталей мыйöнкö чорыд торйöн поткöдöм плешсö кутiгтыр, шатлалöмöн кыссис гортланьыс. Паныдалiсны найöс зон чукöр. Тэ пö мый, дядьö, йöз чöс туйö сиасьöмыд? На тэныд… «Колöма жö Шурасьыс не эновтчыны. Сыкöд кö мунi эськö, татшöм лёкыс эз ло…»

…Мöд асывнас Шуракöд öти вольпасьын садьмöм зон мырдöн кутiс корны вит сюрс шайт. Вой узьöмысь пö да пöся радейтöмысь. Он кö пö сет, то некытчö татысь ог и пет. Танi кута куйлыны. И вом кöтшнас шпыньялiс. Мый пö тэ, эндöм баба, шензян? Вай öдйöджык. Шудсьыд мынтысьны колö. Шуралöн та мында сьöмыс горт помас эз нин вöв. Ковмис соседка дорас удждысьны петавны. Колöкö, збыль он мын. Öнiя томулов йывсьыд со быдтор кывлывлан. Вермас мыйкö ыджыд лёктор вöчны. «Колöма жö Виталейыскöд матöджык тöдмасьны, – зон мунöм бöрын кокниа ышловзьöм мысти кутiс мöвпавны Шура. – Йöюк ме, йöюк…»

Пакöсьт

Ывла вылын асывсяньыс шлявгис-зэрис. Видз-му овмöс кузя районса управлениеысь инженер Анатолий Нечаев первойысь веськалiс тайö грездас. И узьмöдчыны ковмис овмöсса бригадир ордö. Сирöд мыр кодь, пöрнöй арлыда мужичöй гöстимöй делö ради лэптiс еджыд сарапана доз. Юисны. Винаыс öдйö разалiс Нечаевлöн вирас.

Пызан сайын воча моз пукалiс бригадирлöн нылыс. Сiйö некымынысь нин чöвтлiс видзöдлассö гöсьт вылö. Кызь куим арöса зон азымпырысь кыйлiс сiйöс. Нывлöн синъяс серти тыдалiс, мый сылöн сьöлöмыс вöрзьыштöма. Нечаев абу кулитана чужöма, лöсьыд статя. И зонлöн тайö видзöдласъяссьыс мыйкö вöрзис жö пытшкöсас. Эз, тайö эз вöв радейтчöм чужöм. Сылы прöстö вöлi нимкодь, мый ар дас сизима ныв тыр синмöн видзöдö сы вылö. Нимкодь вöлi ас вöснаыс, мый сiйö абу шыбитана. Нöшта винаыс содтiс долыдлунсö.

Ужнайтöм бöрын кöзяин могöн петiс суседъяс ордас. Нечаев вöляысь матыстчис тасьтi-пань мыськалысь ныв дiнö. Босьтiс пельпомöдыс да бергöдiс асланьыс. Сэсся азыма кöсйис окыштны. Но мöдыс повзьöмпырысь легöдiс юрсö, эз кöсйы сетчыны. Толя мый вын-сьыс топöдiс сылысь чужöмсö кияснас да вина дукöн öвтысь паръяснас сатшкысис сылöн льöбъясö. Недыр кежлö.

Кор сiйö сайкалiс, то казялiс нывлысь шытöг бöрдöмсö.

– Мый тэкöд? – юалiс зон.

– Мыйла тайöс вöчинныд? – öдва артмис мöдыслöн. – Ме öд некор на эг окасьлы.

Сэки Нечаев эз на вермы пыдiсянь гöгöрвоны нывлысь шогсö. Сöмын кад кольöм бöрын пöтурайтны кутiс. Öнi сiйö пöрнöй арлыда морт. Олöмас быдсямаыс вöвлi. Но медся ыджыд пакöсьт вöчöмнас лыддьö сiйö нывсö мырдöн окыштöмсö. Кодлысь весиг нимсö оз тöд.

На страницу:
2 из 3