Листи до Феліції (1912)

Бо знову від повноти всього, що мені хочеться сказати Вам, я не знаю, з чого почати. І тим не менш я вважаю ці три останніх дні провісниками фатального безталання, що знай чигає на мене, і ніколи більше в суєті робочого дня не писатиму Вам розлогі листи. Вам слід без образ і докорів підтримати мене в цьому намірі. Бо, бачте, я зараз у такому настрої, що готовий, хочете Ви того чи ні, впасти перед Вами ниць і віддатися Вам цілком, так, щоб у мені й тіні думки, і частки спогаду не залишилося про когось чи щось інше, але, дарма, винен чи ні, я не хочу ще бодай раз у житті прочитати зауваження на кшталт того, що було у Вашому листі. Однак не тільки тому я писатиму Вам відтепер лише короткі листи (зате по неділях завжди пожадливо нескінченні, жахливо величезні листи), а ще тому, що хочу зараз усього себе до останнього подиху віддавати своєму романові, який теж належить Вам, або, вірніше сказати, має дати Вам уявлення про все хороше в мені, чіткіше, ніж це в змозі зробити просто вказівні слова всіх найдовших листів за найдовше життя. Історія, яку я зараз пишу і яка, до речі, дедалі більше намагається розтягнутися до нескінченності, називається – просто щоб Ви в загальних рисах знали, про що йдеться, – «Зниклий безвісти»[40]

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Примечания

1

Мова про День Святого Вацлава, покровителя країни (тут і далі примітки перекладача).

2

Мова про першу Балканську війну (1912–1913), що поклала край пануванню Османської імперії в Європі на захід від лінії Чаталджа після майже 500 років. Війна закінчилася Лондонським договором від 30 травня 1913 року.

3

Мова про збірку «Споглядання».

4

Оперета Жана Жильбера.

5

Брата Феліції Фердінанда у побуті справді звали Феррі.

6

Мова найпевніше про їдиш.

7

Йдеться про роман Макса Брода «Арнольд Беер. Доля єврея», що побачив світ у Берліні 1912 року.

8

Критика (Маттіаса Ахера) вийшла на сторінках видання «Ост унд Вест» у серпні 1912 року. Див.: «Ost und West». – XII. – Heft 8 (August 1912). – Sp. 775–776.

9

Роман Брода під назвою «Замок Норнепиґґе. Роман байдужого» (Schloß Nornepygge. Der Roman des Indifferenten. – Berlin, 1908).

10

Видозмінена цитати з казкової драми Людвіга Фульда «Талісман».

11

Нині – Пéрлова.

12

Нині – На Прикопі.

13

Громадський будинок (чеськ. Obecní dům) – культурний і громадський центр міста Праги, столиці Чехії, репрезентативна празька будівля, споруджена у 1906–1911 роках у стилі сецесії.

14

Роман норвезького класика Бйорнстьєрне Бйорнсона «Прапори віють над містом і над гаванню» (Det flager i byen og på havnen, 1884).

15

Збірка поезій у прозі Ганса-Кристіана Андерсена.

16

Тепер – головний вокзал Праги.

17

Тут: ремствування.

18

Див. «Щоденник» від 3 січня 1912 р.

19

Серед іншого (лат.).

20

Див. передостанній абзац розділу «Готель “Окциденталь”» у романі Кафки «Зниклий безвісти».

21

Сестер Кафки звали Еллі (Ґабріель), Валлі (Валері) та Оттла (Оттілі). Еллі (нар. 22.9.1889) була одружена з Карлом Германом; Валлі (нар. 25.9.1890) зашлюбилася з Йозефом Поллаком у січні 1913 р.; улюблена сестра Кафки Оттла (нар. 29.10.1892) вийшла заміж лише 1920 року.

22

Мова про Карла Германа, чоловіка сестри Еллі.

23

Феліція Бауер була друкаркою у фірмі «Carl Lindström A.G.» (Берлін). З 1912 року вона обіймала керівну посаду в диктографному відділі компанії.

24

З 1919 р. – Народні Тшида (Народний проспект).

25

Фелікс, син сестри Кафки, Еллі.

26

Повість «На курсах крою і шиття» («Aus einer Nähschule») вийшла у збірці «Max Brod: Weiberwirtschaft. Drei Erzählungen» (Berlin, 1913).

27

Мова про збірку «Споглядання» («Betrachtung»).

28

Йдеться про драму Ґергарта Гауптманна «Втеча Ґабріеля Шилінґа» («Gabriel Schillings Flucht»).

29

Узимку 1911/1912 рр. Кафка заприятелював з актором народного театру Іцхаком Льові, родом з Росії. Познайомився він з ним під час гастролей трупи Льові у Празі і відтоді з великим інтересом стежив за діяльністю цього мандрівного театру.

30

Мова про євангелістську Іммануїл-кірхе в окрузі Панков, освячену в жовтні 1893 року.

31

Фрідманн.

32

Єврейський тематичний вечір, про який тут мовить Кафка, відбувся 18 лютого 1912 року у парадній залі єврейської ратуші у Празі. У «Щоденниках» від 13 лютого читаємо: «Починаю писати конферанс до доповідей Льові. Це вже на неділю, на вісімнадцяте» (Кафка Ф. Щоденники. – К., 2000. – С. 133). Там само див. запис від 25 лютого 1912 р.

33

Тепер – Паризька, одна з центральних празьких вулиць.

34

Батько Кафки, різниченко, не розумів вегетаріанського способу життя свого сина.

35

Мова про народженого в Базелі німецького письменника Рудольфа Георґа Біндінґа (1867–1938), прихильника Адольфа Гітлера. Щоденник і листи Біндінґа під назвою «Фаталіст на війні» видано 1927 року. Його зібрані військові вірші, оповідання та спогади були опубліковані до його смерті в 1938 році.

36

Кафка має на увазі пані Марі Вернер, яку Кафки взяли у свій дім вихователькою, а відтак вона вже сама залишилася.

37

Йдеться про Ґерті – доньку сестри Еллі (Германн).

38

Один зі шкіців Кафки, що у грудні 1912 року вийшов у збірці «Споглядання» видавництва Ернста Ровольта «Ляйпціґ».

39

«Споглядання» було надруковано незвичне великим шрифтом, на наполегливе прохання Кафки. Див. його «Листи до видавця» від 7 вересня та 18 жовтня 1912 року.

40

«Зниклий»: фрагмент роману був опублікований 1927 року Максом Бродом під назвою «Америка». У всьому листуванні з Феліцією Бауер Франц Кафка має на увазі цей твір, коли говорить про свій роман.