Моральні листи до Луцилія. Том II

(45) Вони ще не шукали ні золота, ні срібла, ні коштовних каменів в глибині земного багна; не могло бути такого, щоб людина убивала людину не в серцях, не із страху, а заради видовища. Не було ще ні строкатого одягу, ні тканого золота – його й не добували ще.

(46) Що ж виходить? Вони були невинні по невіданню; а це велика відмінність, не хоче людина грішити чи не уміє. У них не було справедливості, не було розумності, стриманості, мужності. В їхньому грубому житті була така собі подоба цих чеснот, сама ж доброчинність дістається на долю тільки душі наставленій, навченій, яка досягла вершин завдяки безустанним вправам. Для цього – але позбавленими цього – ми і народжуємось. У кращих з нас, доки немає освіти, є лише задатки доброчинності, а не доброчинність.

Бувай здоровий.

Лист XCI

Сенека вітає Луцилія!

(1) Нашого Лібераліса засмутила звістка про пожежу, яка дотла спалила Лугдунську колонію. Таке нещастя хоч кого розхвилює, – що ж говорити про людину, яка так любить рідне місто! Ось і вийшло так, що йому знадобилася вся твердість духу, яку він загартовував проти усіляких бід, яких тільки можна боятися, як йому здавалось. А такої неочікуваної і, напевне, нечуваної біди не боялись, і я цьому не дивуюсь: бо не бувало навіть таких прикладів! Багато міст страждало від вогню, – жодне не було знищене. Навіть там, де будинки підпалювала ворожа рука, в багатьох місцях полум’я гасло, і хоч його тим часом роздували, рідко воно пожирало все і нічого не залишало. Навіть і землетруси навряд чи бували такими сильними і згубними, щоб зруйнувати цілі міста. І ніде, в решті решт, не було таких пожеж, щоб нічого не лишилось для іншої пожежі.

(2) А тут стільки прекрасних витворів, кожен з яких міг би прославити будь-яке місто, знищила одна ніч; наймирнішої пори трапилось таке, чого і на війні немає причин боятися. Хто б міг повірити? Тепер, коли у всьому світі панує спокій, доводиться запитувати, де Лугдун, прикраса Галлії! Фортуна, якщо настигала бідою цілу спільноту, завжди давала можливість боятися майбутніх випробувань. Все велике руйнувалося протягом певного часу, а тут увечері було велике місто – вранці його немає. Я довше розповідаю тобі про його загибель, ніж воно гинуло.

(3) Все це надломило дух нашого Лібераліса, непохитний і стійкий перед його власними бідами. І не без причини: все несподіване пригнічує нас сильніше, небувалість додає тягар бідам, всякий смертний, дивуючись, журиться більше.

(4) Тому ніщо не має заставати нас зненацька. Треба посилати душу назустріч всьому і думати не про те, що стається зазвичай, а про те, що може статися. Чи є щось таке, чого фортуна при бажанні не згубила б в самому розквіті? на що б не напала і не ударила тим грізніше, чим яскравіше воно блищало? Чи є трудне і недоступне для неї?

(5) Вона налітає не завжди одним шляхом, не завжди проходить його до кінця; інколи вона вражає нас нашими ж руками, інколи, задовольняючись власними силами, знаходить небезпеки без винуватця. Безпечного часу немає. В розпалі насолод зароджуються причини болю; в мирну пору починається війна і опори безпеки стають джерелами страху; друг стає недругом, союзник – ворогом. Літнє затишшя змінюється раптовим буревієм, гіршим від зимового; ми терпимо все, що терплять від ворогів, хоч їх у нас немає, і якщо не існує інших причин для поразки, їх знаходить в самому собі надмірне щастя. Стриманіших настигає хвороба, здоровіших – сухоти, невинних – кара, нелюдимих – смута. Інколи випадок обирає щось нове, щоб наздогнати своєю силою тих, хто забув про нього.

(6) Що будувалося ціною великих трудів, за великої прихильності богів довгий час, те один день рушить і перекидає. Хто сказав «один день», той дав довгий термін бідам, які поспішають: досить години, миті, щоб звалити державу! Було б певною втіхою в нашому безсиллі і в наших обставинах, якби все гинуло так само повільно, як виникає; але ні, повільний тільки приріст, збитки поспішні.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.