Йдучи дорогами життя…

* * *

А день і вечір нині справді літні.Як довго йшли вони до нас здаля!Час благоденства… Все буяє, квітне,Й в обіймах теплих ніжиться земля.Ні вітерця, стихає шум буденний,Малиново згаса небес блакить,Квітковий рай, зігрітий сьогоденням,Розкішним ароматом струменить.Повітря тепле, аж густе на дотик,Заполонило вулиці й двори.Замовкло птаство, в парку лиш, напроти,Дзвінкий ще чутно щебет дітвори.Ти вже і сам немов частинка літа,Що розчинилась в світлім цім раю.У час такий гріховно нудить світомІ скаржитись на доленьку свою.Щасливий спокій душу обіймаєІ тішить смаком терпкого вина.Як нам хвилин таких не вистачає,І швидко ж як хвилини ці мина.

* * *

Вночі нізвідкілясь взялася зливаІ гуркотіла майже до світанку.Мабуть, тому і вигляда щасливим,Умитим, чистим місто нині ранком.Приємний вітер надимає груди,І сонце в очі радісно сміється…Нехай цей день для вас щасливим будеІ все у ньому, друзі, вам вдається.

* * *

Людей в житті я розрізняю й зовні,Й критерії для мене ці прості:Усміхнені – в них склянки напівповні,Похмурі й злі – у них напівпусті.Для перших – і за хмарами є сонце,Для других – й в день ясний його нема.Для мене люди – наче на долонці,Хоч кажуть, що чужа душа – пітьма.

* * *

Гортаю календар, дивлюсь на датиЙ дивуюся різниці кольорів.Червоний колір – вихідний чи свято,А чорний колір – для буденних днів.Не можу зрозуміти, чесне слово,Чи так здається тільки лиш мені,Що хтось давно і, мабуть, помилковоЗафарбував у чорне наші дні.Бо дні життя насправді ясні, світлі,Мов квіти, що у літній час цвітуть.Допоки живемо у цьому світі,Не можна в дні вкладати чорну суть.Все треба терміново помінятиІ не чекать зимової пори,А завтра ж чорні дні пофарбуватиУ веселково-гарні кольори.Ось п’ятниця нехай зелена буде.Суботі ж інший колір ми дамо…І кожен день хай радує нас, люди,Бо лише раз ми в світі живемо.

* * *

Облака отражаются в лужах.Их сейчас, после ливня, с избытком.Что ж, пора бы садиться за ужин,Только солнце ленивой улиткойВсе никак не сползет с небосклона,Раскалив горизонт до металла.Мир, доселе умытый, зеленый,Оно краской забрызгало алой.В поднебесье прозрачно-хрустальномСтая ласточек вьет пируэты…Да, какой-то совсем идеальныйЭтот вечер. Однако же, лето.День июньский, огромный длинною,Как-то всё же дополз до заката…Время вечера, время покояПахнет ливнем потрепанной мятой.

* * *

За днями день чіпляються вагони,І потяг літа стрімко так летить.Червневі промайнули перегониЙ липневі скоро з’являться – за мить.На вищерблених рейках нас хитає,Кидає потяг в русі навсібічТак, що ніхто уже й не помічає,За вікнами що там: чи день, чи ніч…Та і навіщо щось там помічати,Коли суцільна в головах пітьма.Лише оце, мабуть, ми можем знати:За літом – осінь, далі вже зима…Одна природа курс стабільний має.Її логічні зміни, по порі…Мільйон років скептично поглядаєНа люд нікчемний місяць угорі.

* * *

Как всегда, в июле ночью звездыСветят как большие фонари.В эти ночи не бывает «поздно» —Можно говорить и до зари.Не важна и тема разговора,Лишь бы он тянулся не спеша,Лишь звучал бы дольше милый голосИ души касалася душа.

* * *

Я побажать вам хочу, друзі, ниніНебесної безмежжя синяви.І ясне сонце в цій небесній сині,І океан зеленої трави.І відчуттів прекрасних, добрих, щирих,Хоч це й непросто в наш тривожний час…Бажаю ще невичерпної віри,Що колись добре буде все у нас!

* * *

Людина від народження крилата,Бог крила всім без винятку дає.І хоч не кожна буде з них літати,Однак людина знає: крила є.По-різному їх люди називають,Але не в назві крил таїться суть.Лиш тих вони у небо піднімають,Що все життя по совісті живуть.Хоча воно й по-різному буває,І дехто у стремлінні до метиЦі крила, як непотріб, відрізає,Бо неможливо з крилами… повзти.

* * *

Попри прогноз, сьогодні сонце вийшлоУ синім небі, і в урочний час…Благослови, прошу тебе, Всевишній,Цей літній день, а разом з ним і нас.І віджени не літню прохолоду,Бо «кушкатись» у одяг сил нема,Та подаруй нам лагідну погоду,Адже це літо все ж, а не зима.

* * *

Від небуття і аж… до небуття.Це час для нас відведений Ярилом.Його ми називаємо життям,І лише день цього життя мірило.А ми скептично ставимось до дняТа іноді його й не помічаєм,І біжимо весь вік свій навмання,І день за днем роки життя втрачаєм.Цінуймо дні, «цеглиночки» буття,Бо кожен з них – маленьке справжнє диво.Бери від дня все, що дає життя,І проживи змістовно і… красиво.

* * *

У небі післягрозовомуБлукає місяць одинокий.Йому там сумно, молодому.І він у задумі глибокій:Куди поділися коханіЙого подружки-зіроченьки?А може, вийшов він зарані?Чи може, дощик чималенькийІз блискавицями і громомПерелякав їх дуже нині?Тому й втекли вони додомуЙ сховались в небі темно-синім.Тож і не треба їх шукатиТобі, ще дуже молодому…Зірки у хмарах будуть спати.І ти, мабуть, йди спать додому.

* * *

Прорвалось «черево» небесне,І цілу ніч тече вода…Однак, якщо сказати чесно,Така ось злива – не біда.Земля вологу набирає,Мабуть, на всі прийдешні дні,Бо знає, що її чекає…Чогось здається так мені.Прогноз нам спеку обіцяє,А не дощі і холоди.Тож без води, це кожен знає,І ні туди і ні сюди…Тому дощу радіти треба,Що прилетів до нас здаля,Бо він – дарунок щедрий неба,Щоб плодоносила земля.

* * *

Красиве небо… Що не день – все різне!То ніжне, мов троянди пелюстки.А то суворе, з блискавками, грізне,І кожен раз на відстані руки.До нього доторкнутись лише треба,Щоб у душі з’явилось відчуття,Що ти і сам частинка цього небаМінливого, як нинішнє буття.

* * *

Здається, літо знову повертається,Дощами небо вимивши так чисто.І сонце вранці щиро посміхається,В обійми беручи ще сонне місто.Дніпро з глибоким небом сперечається,Хто з них синіше, хто з них красивіше.І день для вас вже звично починаєтьсяМоїм простим і теплим літнім віршем.

* * *

Вже скільки нами пройдено доріг,Вже скільки справ ми у житті зробили…Сьогодні сорок п’ять минає літ,Як ми шкільний поріг переступили.Хто облисів, а в кого – сивина,А хто й пішов небесними шляхами…Та всі вони, як і ота весна,

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.