Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів

184

Літопис руський. – С. 428—429.

185

Почекаев Р. Цари ордынские. Биографии ханов и правителей Золотой Орды. – СПб., 2010. – С. 34—46.

186

Літопис руський. – С. 234, 435, 437.

187

Там само. – С. 437.

188

Там само. – С. 439.

189

Острогорський Г. Історія Візантії. – Львів, 2002. – С. 365—389.

190

Про це більш детально див.: Кралюк П. Руські спадкоємці могутніх імператорів. Візантійські реліквії Руського королівства // Корона, або Спадщина Королівства Руського. – С. 76—81.

191

Собчук В. Історична Волинь. Північний захід України в регіональному та локальному вимірах минулого. – Кременець, 2017. – С. 18.

192

Літопис руський. – С. 432.

193

Собчук В. Історична Волинь. Північний захід України в регіональному та локальному вимірах минулого. – С. 18.

194

Літопис руський. – С. 435.

195

Про хана Ногая та пов’язаних із ним золотоординських ханів див.: Почекаев Р. Цари ордынские. Биографии ханов и правителей Золотой Орды. – С. 47—73.

196

Літопис руський. – С. 436.

197

Там само. – С. 430.

198

Там само. – С. 432.

199

Там само. – С. 435.

200

Там само. – С. 436.

201

Літопис руський. – С. 430.

202

Грушевський М. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. – К., 1993. – Т. ІІІ. – С. 107—108.

203

Войтович Л. Лев Данилович, князь галицько-волинський (бл. 1225—1301). – Львів, 2014. – С. 87.

204

Гречило А. Українські територіальні та національно-державні символи // Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія та кордони України. – Харків, 2016. – С. 283—284.

205

Скочиляс І. Галицька (Львівська) єпархія ХІІ—XVIII ст. Організаційна структура та правовий статус. – Львів, 2010. – С. 195.

206

Див.: Войтович Л. Княжа доба на Русі: портрети еліти. – Біла Церква, 2006. – С. 511.

207

Однороженко О. Українська руська еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. – К., 2011. – С. 48.

208

Саме за хана Узбека Золота Орда досягла піку своєї могутності. Див.: Почекаев Р. Цари ордынские. Биографии ханов и правителей Золотой Орды. – С. 88—107.

209

Про Юрія ІІ див.: Кордуба М. Болеслав-Юрій ІІ. Останній самостійний володар галицько-волинської держави з нагоди 600-річчя його смерті // Минуле і сучасне. – Ч. 7. – Краків, 1940. – С. 23—30.

210

Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. – К., 1997. – С. 75.

211

Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець: джерелознавче дослідження. – Видання друге. – К., 1971. – С. 99.

212

Див.: Ульяновський В. Князь Василь-Костянтин Острозький: історичний портрет у галереї предків і нащадків. – К., 2012. – С. 113—114.

213

Про Дмитра Дядька див.: Грушевський М. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. – К., 1993. – Т. ІV. – С. 28—30, 430—433.

214

Про Любарта-Дмитра див.: Войтович Л. Княжа доба на Русі: портрети еліти. – С. 37—40, 42, 73, 511—512, 562, 614 та ін.

215

Шабульдо Ф. Битва біля Синіх Вод 1362 р.: маловідомі та незнані аспекти // Український історичний журнал. – 1996. – № 2. – С. 3—15.

216

https://uk.wikipedia.org/wiki/Битва_на_Синіх_Водах

217

Почекаев Р. Цари ордынские. Биографии ханов и правителей Золотой Орды. – С. 155—177.