#ЯНеБоюсьСказати

Окремим різновидом такого шантажу є секстинг. Секстинг – це коли у тебе обманним шляхом виманюють оголену фотографію, а потім нею ж шантажують. Або коли шлють свої оголені фото. Дівчата, мушу вас попередити: мені іноді присилали фото свого члена в перші п’ять хвилин знайомства (притому, не питаючи, хочу я на це дивитися чи ні). Дівчата і жінки часто теж шлють свої оголені фото (з метою, вочевидь, когось звабити). А ще часто починається грайливий шантаж, мовляв, я ж вислав тобі своє фото, тепер вишли ти мені своє.

Нещодавно мені написала одна жінка. Вона питала поради, що робити: зловмисник змусив її 12-річну племінницю послати голе фото. Тепер вимагає прислати ще більш відверті фото, інакше оприлюднить попередні фото так, що дізнаються всі в класі!

Особисто я просто взяла собі це за правило: не слати оголених фоток. Якщо не слати оголених фоток, то немає чим шантажувати, правда ж? Як на мене, своє оголене тіло треба показувати близькій і рідній людині, а не незнайомцям в Інтернеті. І не дозволяти фотографувати себе оголеною та знімати на відео. Бо все це може бути використано проти тебе. Навіть ті, хто зізнаються в коханні, в один момент можуть стати чужими…

Погладжування

Коли хтось гладить твою ногу чи руку, шию чи обличчя. У сексуальній практиці це називається «петтинг». В Україні раніше петтинг називали «телесуванням». Але інколи люди можуть собі дозволити «телесуватися» об нас без нашої на те згоди. Наприклад, коли в потязі починають гладити тобі ногу. Це неприємно, і треба одразу визначити свої межі. Наприклад, сказати: «Будь ласка, не робіть цього». Або «Ви не маєте права цього робити».

Соромитися геть немає чого: над тобою здійснюють насильство. І навіть якщо нападник починає говорити, що нічого такого не було, і ти сама (чи сам) це вигадала, то проковтни образу й обурення і продовжуй гнути свою лінію. Ніхто не має права торкатися тебе без твоєї згоди! Скажи: «Це добре, що не мали на увазі нічого такого. Але мені ваш дотик був неприємним. Тож більше не робіть так».

Коли мені було 12 років, я пішов до знайомої дівчинки мінятися рибками. У неї були дуже гарні рибки, і я пішов міняти рибку на рибку. Вдома у тієї дівчинки були дві її подруги. Вони жартома кинули мене на диван, затиснули і почали мацати за різні цікаві місця. Вони робили це жартома, але мені з дитинства неприємні доторки сторонніх людей, тому мені було неприємно. Я вирвався і втік. Рибку так і не поміняв.

Демонстрація статевих органів

Для початку давайте розберемося, що таке статеві органи?

Статеві органи (ще їх називають геніталії) – це ті органи, які входять до статевої системи, тобто беруть участь у народженні або робленні дітей.

Статеві органи бувають зовнішні (ті, які ми бачимо) і внутрішні (ті, які сховані всередині нашого тіла).

Статеві органи жінок. Зовнішні: лобок (легке підвищення внизу живота, де росте волосся у дорослих жінок), зовнішні та внутрішні статеві губи, пристінок піхви (відстань між малими статевими губами і «дірочкою»), а також дівоча пліва (вона ж вагінальна корона) або її залишки, і клітор – пипочка, де сходяться зверху статеві губи.

Статеві органи чоловіків. Зовнішні: мошонка, статевий член (пеніс, прутень) і яєчка.

Про внутрішні поки не будемо.

Людей, які отримують сексуальне задоволення від демонстрації своїх статевих органів (наприклад, члена), називають складним словом «ексгібіціоністи». Насправді, їх заводить не процес показування статевих органів, а емоції глядачів. Здивування і переляк тих, кому показують статеві органи, дає їм відчуття збудження і задоволення. Саме тому ексгібіціоністи дуже часто обирають маленьких дівчаток, адже ті звичайно лякаються і тікають. Зазвичай дівчатка до певного віку не мають де побачити ерогований чоловічий член (тобто такий, який налився кров’ю і стоїть), тому його вигляд їх може злякати. Ні, звісно, я не хочу сказати, що чоловічий статевий член страшний. Але коли ти щось бачиш уперше – воно дивує і може настрашити. Якщо ж на демонстрацію реагувати спокійно або спробувати присоромити, то дядьки не отримують свого «кайфу» і тікають.

Коли я була маленька, то такі «красені» часто чатували на перехожих у парках. Якось у Ботанічному саду дядько вискочив на мене з куща бузку – довкола його члена був обмотаний бант. Я була ще надто мала, аби зрозуміти, що відбувається. Але раптова поява дядька у незвичному вигляді і з опущеними штаньми шокувала мене, і я втекла.

А потім один такий дядько з’явився переді мною, коли я вже була доросла: він перестрів мене і подружку на одній з гір поблизу Андріївського узвозу. Я йому кажу насмішкувато:

– Дядьку, а що ви ото робите?

А він так винувато знизує плечима, махає рукою, і каже знічено:

– Ее-ет!..

Ексгібіціонізм є хворобою і поширений не лише серед чоловіків, але й серед жінок. Якщо подумати, то цей вид насильства є відносно «безпечним» (якщо так можна сказати про насильство), але все одно неприємним – адже супроти нашої волі нападник задовольняє себе сексуально.

Буває, що статеві органи показують не лише хворі люди, але й цілком здорові. Як ось у цій історії:

Біля нашого дому в Челябінську будували великий будинок під якийсь проектний інститут. Будівництво наближалося до завершення. Але ж це так захоплююче – бігати порожніми поверхами та гучними кімнатами! Компанія 8-9-річних дівчат перелізла через паркан і попрямувала до будівлі. З будівельної підсобки вийшов чоловік і закричав на нас. Дівчатка кинулися до паркану, а я чомусь завмерла на місці. Напевно, тому, що я була слухняною дівчинкою і розуміла, що лазити по будівництву недобре, і готова була понести заслужене покарання. Він узяв мене за руку і завів у підсобку. Говорив тихо і спокійно. Залишив стояти біля дверей, а сам пройшов углиб, розстебнув штани і сказав: «Дивись, що у мене є». Він вийняв ЦЕ, схоже на недозрілий баклажан, і запропонував взяти ЦЕ в руки. Я вже бачила ЦЕ раніше, як воно стирчить з кущів дитячого парку на Червономуполі – там на нас зазвичай чатували ексгібіціоністи (про це слово я дізналася набагато-набагато пізніше). Тут я зрозуміла, що ситуація виходить за рамки слухняності, і дала драла. Про те, що було в підсобці, я не розповіла навіть дівчаткам. І на будівництво більше не лазила ніколи. Мені пощастило: «мій» ґвалтівник не був готовий до рішучих дій – він теж боявся. І заразив цим страхом мене.

Телефонні дзвінки нав’язливого сексуального характеру з погрозами

Телефонний дзвінок може висмикнути у будь-який час, серед дня чи серед ночі. Людина на тому кінці слухавки важко дихає або починає розповідати, що б вона зробила з тобою у сексуальному плані.

Мій друг колись дав мій номер чоловікові, на 20 років старшому за мене. Той чоловік потім міг у будь-який час доби подзвонити і почати питати, яка на мені білизна… Було страшенно неприємно, досі згадую з огидою.

Такі дзвінки не лише тримають у напрузі і дратують, але й можуть сумно скінчитися для стосунків (особливо, якщо твій хлопець чи дівчина ревниві й у парі нема довіри).

Колись мені нав’язливо телефонував один залицяльник, чого зовсім не розумів мій хлопець. Він різко реагував на мої бідкання щодо того залицяльника, бо був переконаний, що я сама заохочую ці дзвінки. Мовляв, аби я обматюкала разок залицяльника, він би припинив телефонувати. Але додзвонювачу було абсолютно байдуже на мої лайки і прохання не дзвонити. Зрештою, мені стало простіше відбріхуватися, що мені телефонує хтось інший. Це було просто кошмаром, і я не знала, до кого звернутися із цією проблемою! Ці дзвінки виглядали геть невинними, адже начебто нічого «такого» не відбувалося, але завдали мені немало клопоту.

Сексуальні домагання

Ще ми розрізняємо таке явище, як сексуальні домагання. Це коли людина виявляє небажану для тебе сексуальну увагу, і коли ти при цьому відчуваєш ніяковість чи тобі незручно і неприємно.

Сороміцький гумор та гумор про насильство

Якщо людина жартує на сексуальні теми або робить тобі сексуальні пропозиції, і ти від цього ніяковієш чи почуваєшся «не в своїй тарілці» – це домагання. Багато хто знецінює наші почуття, кажучи: «Тю, та це ж просто жарт! Ти що, гумору не розумієш?». Дуже прикро опинитися в ситуації, коли тебе вважають людиною без почуття гумору, правда ж?

Стривай-но… Хіба є смішним той жарт, який неприємний? Мені здається, гумор має смішити, а не завдавати прикрощів! Це важко, але скажи: «Я не хочу чути таких жартів, вони мені не подобаються». Це важливо сказати, бо ми вчимося відстоювати свої кордони. Отже, хтось може почати говорити про тебе, як про людину без почуття гумору. Але я волію думати про те, що це не я без гумору, а цей гумор – не смішний!

Крім того, гумор – це клей для закріплення звичок і звичаїв реальності, у якій ми живемо. Дивися: ти чув (чула) колись анекдот про побиття мами? Правда ж, моторошно це читати? От і мені в голові не вкладається, що хтось може жартувати на такі неетичні теми. Себто у нашій реальності не прийнято бити батьків, ба більше – ці дії є табуйованими (тобто такими, які категорично заборонено робити і навіть говорити про них не можна).

А от гумор про побиття жінок чи про сексуальне насильство… О, такого гумору дуже багато! Наприклад: «У слабкого чоловіка завжди винна жінка, у сильного – жінка завжди покарана». Що поганого в цьому «жарті»? Погане – приховане в ньому повідомлення: якщо ти сильний чоловік, то твоя жінка буде покарана.

Іспанські вчені провели цікаве дослідження. Вони зібрали дві групи хлопців-студентів і читали їм… анекдоти. Першій групі читали звичайні анекдоти, а другій – анекдоти, де жінок принижували і знущалися. Після цього студенти заповнили спеціальну анкету, яка дозволяла виміряти їхнє ставлення до насильства над жінками. Друга група, яка слухала анекдоти про насильство, показала значно вищу терпимість до насильства над жінками (тобто для них насильство стало більшою мірою допустиме, ніж для першої групи). А уявіть собі, що на таких анекдотах, де принижують жінок, виростає ціле покоління людей? Тож не дивно, що у нас насильство є «нормальною» практикою. І наше завдання – змінити це. Насильство має бути так само заборонене, як і побиття матері.

Іноді ми робимо це самі

Часто ми самі не розуміємо, що чинимо сексуальне насильство чи домагання.

Колись я мандрувала з друзями по Карелії (це регіон Російської Федерації), і ми з подружкою завели розмову про «наш перший раз». Нам конче треба було почути історії від наших попутників-хлопців про те, як вони вперше займалися сексом, і ми буквально домагались від них розповіді про їхні «перші рази»! На щастя, хлопці чітко визначили свої кордони, сказавши, що ця тема їм неприємна і говорити про це вони не будуть. Тоді ми з подружкою почали розповідати про свої сексуальні пригоди, і це тривало пару годин. Уявляю, якими тортурами була ця поїздка для хлопців! По суті, ми чинили насильство: у замкнутому просторі (машина), з якого не було куди подітися (мандрівка), ми кілька годин говорили на неприємну для наших хлопців тему. Те, що це було насильство, я усвідомила лише зараз, пишучи цю книжку…

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.