Полная версия
Пармський монастир
2
1830 р. – навмисна неточність, певно з огляду на цензуру.
3
Льє – французька міра довжини, прибл. 4 км.
4
Канонік – титул католицьких священиків, відповідає посаді церковного старости.
5
Ґоґоль-моґоль (італ.)
6
Парма – місто, засноване етрусками на річці Пармі, притоці річки По, центр провінції Парма.
7
Тобто про зовнішнє дотримування релігійних традицій, що стало особливо характерним для Франції кінця 1830-х років.
8
Питання честі (італ.)
9
Давно вже цей любий край лагідно закликав мене написати про нього (італ.) – Аріосто, IV сатира.
Епіграф узято з IV сатири великого італійського поета епохи Відродження Лодовіко Арюсто (1474–1533).
10
Місту Лоді. – 10.V.1796 р. відбувся переможний штурм військами Наполеона Бонапарта мосту через р. Адду біля м. Лоді в Північній Італії, зайнятого австрійськими військами.
11
Цезар Гай Юлій (100 – 44 до н. є.) – видатний римський полководець, наприкінці життя диктатор Риму.
12
Його імператорської королівської величності – тобто австрійського імператора, який водночас був і міланським королем.
13
У 1162 р. германський імператор Фрідріх Барбаросса після тривалої облоги захопив і вщент зруйнував Мілан.
14
Мілан з 1535 р. перебував під владою спочатку германських, а згодом австрійських імператорів.
15
Чічісбей (італ.) – супутник заміжньої жінки під час іі прогулянки.
16
Карл V (1500–1568) – германський імператор, а також іспанський імператор, імператор Священної Римської імперії (1519–1556) з династії Габсбурпв, Філіпп II (1523–1598) – іспанський король, відомий своїм релігійним фанатизмом та підозріливістю.
17
«Енциклопедія» – 35-томна філософсько-наукова праця французьких просвітителів другої половини XVIII ст., спрямована проти феодально-монархічноі та католицької реакції.
18
Вольтер Франсуа (1694–1778) – визначний французький письменник і філософ-просвітитель, один з авторів «Енциклопедії».
19
Десятина – одна з феодальних повинностей, десята частина врожаю, яка відбиралася в селян на потребу церкви.
20
Ерцгерцог – титул принців австрійської імператорської сім'і.
21
Гро Антуан-Жак (1771–1835) – барон, відомий французький художник, 1796 р. служив у армії Наполеона.
22
Головнокомандуючий… – тобто Наполеон.
23
Гільйотина – машина для страти в часи Великої французької революції 1789–1794 pp., створена 1792 р. французьким лікарем Гільйотеном.
24
Контрданс – англійський народний танок у XVIII – на початку XIX ст., популярний у багатьох європейських країнах, пізніше став називатися «кадриль».
25
Екю – французька золота і срібна монета, була в обігу з XIII ст. до 1793 р.; у XIX ст. – п'ятифранкова монета.
26
П'яченца – місто в Північній Італії на р. По.
27
«Іродіада» Леонардо да Вінчі. – Кілька портретів Іродіади – коханки галілейського правителя Ірода Антши (перша половина І ст.), приписуваних великому італійському художникові Леонардо да Вінчі (1452–1519), насправді були створені його учнями.
28
Камердинер – слуга, лакей у дворянській родині.
29
Асигнація – паперові гроші.
30
Унція – стара міра ваги, прибл. 30 г.
31
Комське озеро (озеро Комо) – мальовниче озеро на півночі Італії.
32
Лікоть – старовинна «природна» міра довжини, дорівнювала приблизно довжині людської ліктевоі кості, від 38 до 48 см.
33
Вісконті, Сфорца – правлячі міланські герцоги з кінця XIII – початку XIV до середини XVI ст.
34
Кассано – місто в Ломбардії, під яким 27.IV. 1799 р. французьке військо було розбите російсько-австрійською армією.
35
Фут – міра довжини, прибл. 0,3 м.
36
Палац дель Донго (італ.)
37
Італійський легіон – один з іноземних легіонів (військових загонів від 3 до 6 тисяч солдатів), створений після першого італійського походу Наполеона (1795–1797). Легіони входили до складу французької армії.
38
Директорія – уряд Франції з 1795 по 1799 p… виконавча влада належала п'яти директорам.
39
Арколе і Лопато – селища в Північнії Італії, де Наполеон 1796 р. переміг австрійські війська.
40
Нові – місто в Ломбарди, під яким у серпні 1799 р. австрійська армія розбила французькі війська.
41
Маренго – село в Ломбарди, під яким у червні 1800 р. Наполеон розбив австрійську армію, після чого оволодів усією Північною Італією.
42
Мамелюки – в час єгипетського походу Наполеона (1798) феодальні володарі Єгипту.
43
Каттаро – австрійська фортеця в Далмації (територія нинішньої Югославії); 1800 p. y цій фортеці було ув'язнено 32 міланських ліберали. Ті з них, хто залишився живим, повернулись до Мілана у серпні 1801 р.
44
Мається на увазі роман англійського письменника-сентименталіста Лоренса Стерна (1713–1768) «Життя й переконання Трістрама Шенді» (1767), дія якого починається задовго до народження героя.
45
Вимовляється – «маркезіно». За місцевими звичаями, запозиченими з Німеччини, цей титул надається маркізовим синам, «контшо» – графовим синам, «контессіна» – графовим донькам тощо (Прим. автора).
46
Сен-Бернарський перевал – в Альпах, між Італією та Францією (малий) і Швейцарією (великий).
47
В Бальному палаці (італ.).
48
Французький генерал – генерал Гійом-Марі Брюн (1763–1815), згодом маршал, прийняв командування італійською армією Наполеона в серпні 1800 р.
49
Архієпископ – у католицькій церкві керівник кількох церковних округів.
50
Принц Євгеній – пасинок Наполеона Євгеній Богарне (1781–1824), з 1805 по 1814 pp. віце-король створеного Наполеоном Італійського королівства.
51
Заснована 1534 р. Ігнатієм Лойолою католицька церковна організація (орден) єзуїтів (тобто товариство Ісуса), відома своїми мерзенними інтригами. На початку XIX ст. формально вигнані з більшості європейських країн, вони все ж напівлегально проникали в них, зокрема в Італію, нерідко виступаючи в ролі вихователів молоді.
52
Паж – почесний придворний служитель, юнак-дворянин.
53
Фрондер – феодальний дворянин, який був в опозиції до влади абсолютного монарха; «фронда» – реакційний дворянський рух у Франції середини XVII ст. проти абсолютизму Людовіка XIV.
54
Камергерський мундир – особливий мундир, який носять камергери (придворне звання чиновників).
55
Веспер – латинська назва планети Венери, тобто – вечірня зірка.
56
Епіграф узято з 4-і строфи «Елепі» великого французького поета епохи Відродження П'єра де Ронсара (1524–1585).
57
«Радуйся, діво Маріє» (лат.)
58
Лівр – старовинна французька грошова одиниця до введення в 1799 р. франка.
59
Розгром наполеонівської армії в листопаді 1812 р. російськими військами та партизанами на р. Березині в Білоруси. В квітні 1814 р. російська армія зайняла Париж, а 12 квітня того ж року Наполеон зрікся престолу.
60
Кадет – солдат-дворянин.
61
Мажордом… королівства – управитель королівських палаців у королівстві, з 1814 р. залежному від Австрії.
62
Якобінці – революційні демократи-республіканщ часів французької революції 1789–1794 pp., члени клубу, що засідав у приміщенні святого Якова.
63
Пріна Йосиф (1766–1814) – міністр фінансів при владі Наполеона в Італії, вбитий після його падіння натовпом, підбуреним дворянами та духівництвом.
64
Бубна – граф Бубна-Літщ Фердінанд (1772–1825), австрійський фельдмаршал; після падіння Наполеона командував австрійською армією в Італії.
65
Ла Скала – уславлений театр опери та балету в Мілані, збудований 1778 р.
66
Цізальпінська республіка – створена 1797 р. Наполеоном у Північній Італії, проіснувала до 1805 р.
67
Тассо Торквато (1544–1595) – видатний італійський поет, автор поеми «Визволений Єрусалим» (1580).
68
Готична вежа – тобто побудована в готичному стилі, характерному для західноєвропейської архітектури XII–XVI ст. (гостроконечні склепіння, стрілчасті вікна тощо).
69
Вігано Сальваторе (1769–1821) – славетний італійський балетмейстер.
70
Цехін – золота венеціанська монета, що вперше з'явилася в кінці XIII ст. З середини XVI ст. розповсюджується по всіх країнах Європи під назвою дукату.
71
Це відбулося 1 березня 1815 р. біля французького міста Канни.
72
Наполеондор – золота французька монета часів Наполеона.
73
Ці пишномовні слова віддають прозою вірша славетного Монті (Прим. автора).
Монті Вінченцо (1754–1828) – італійський поет, якого прозвали хамелеоном за вміння пристосовуватись до всякого уряду.
74
Лугано – місто в Швейцари.
75
Сен-Готардський перевал – вершина в Альпах.
76
Тюільрі – палац французьких королів, тоді резиденція Наполеона, побудований на місці старих черепичних майстерень, звідки й назва палацу «тюіль» (франц.) – черепиця.
77
Мобеж – місто на півночі Франції, біля бельгійського кордону.
78
Миля – міра довжини, морська дорівнювала 1,85 км, російська стара – 7,43 км.
79
П'ємонтець – житель П'ємонту, італійської області, яка межує зі Швейцарією та Францією.
80
Ліньі – село в Бельгії біля Брюсселя, де 16 червня 1815 р. Наполеон здобув перемогу над прусськими військами, очолюваними Блюхером.
81
Битва під Ватерлоо за 17 км від Брюсселя, де було розбито наполеонівську армію, відбулася 18 червня 1815 р.
82
Близько п'ятої… – у Стендаля неточність, битва під Ватерлоо почалася о пів на дванадцяту.
83
Маркітантка – торговка, яка йшла за армією під час військового походу.
84
Сантим – дрібна мідна французька монета; су – дрібна мідна і срібна французька монета.
85
Тобто чарівний кінь Баяр, який неодноразово врятовував чотирьох Емонових синів, героїв французької середньовічної поеми.
86
Єгерський (полк) – кіннота.
87
Ескорт – військовий загін, який супроводжує й охороняє в дорозі високих воєначальників.
88
Ней Мішель (1769–1815) – найближчий соратник Наполеона, маршал, князь Московський.
89
Вахмістр – унтер-офіцерське звання в кавалери.
90
Червоні мундири – тобто французькі солдати.
91
Кірасир – солдат-кіннотник, який носив кіраси – металеві лати на спині та грудях.
92
Макіавеллі Пікколо (1469–1527) – італійський державний діяч і політик, якому належить крилатий вислів. «Мета виправдовує засоби».
93
Драгуни – кінні полки, здатні діяти і як піхотинці.
94
1 Para V. P. у Е. 15.Х.38.
Скорочена примітка Стендаля розшифровується так. для Вас. Пакіто і Євгеніє (ісп.). Адресовано дочкам графині Монтіхо, з якими Стендаль познайомився через їхнього спільного друга відомого французького письменника Проспера Меріме. Наведена дата пов'язана, мабуть, з якоюсь розповіддю Стендаля дівчатам про війну, яка нагадувала пригоди Фабріціо в епізоді битви під Ватерлоо.
95
Капрал – унтер-офіцерське звання в піхоті.
96
Бурбони – королівська династія у Франції з 1589 до 1792 pp., скинута з престолу під час французької революції 1789–1794 pp. За часів Наполеона перебувала в еміграції, після його падіння повернулась до влади у Франції.
97
Шарлеруа – місто в Бельгії.
98
На славу Божу (лат.)
99
У Стендаля неточність, пам'ятник видатному французькому письменникові Франсуа Фенелону (1651–1715) у французькому місті Камбре було відкрито лише через десять років після битви під Ватерлоо.
100
Версаль – колишня резиденція французьких королів за 18 км від Парижа.
101
Зондерс – містечко в Бельгії, населене фламандцями.
102
Доломан – офіцерський плащ, який носили гусари.
103
Кабріолет – двоколісний, найчастіше однокінний екіпаж.
104
Ам єн – місто у Франції на р. Соммі.
105
Стараннями пана Пелліко ця назва стала відома на всю Європу так зветься в Мілані вулиця, де розташовані будинок поліції і в'язниця (Прим. автора).
Пелліко Сільвю (1789–1854) – італійський письменник-карбонарій. В примітці Стендаля йдеться про спогади Пелліко «Moi в'язниці» (1833), де міланську поліцію часто називають за назвою вулиці, на якій був будинок поліції і містилась в'язниця.
106
Лозанна – місто у Швейцари.
107
Принц Пармський – тут Ранунцю-Ернесто IV, вигадана дійова особа роману, прототипом якого був герцог Моденський Франціск IV (1779–1846). В дійсності на той час Парма була під владою Марії-Луізи, колишньої другої дружини Наполеона, австрійської принцеси.
108
Мається на увазі переможне повстання жителів італійського міста Генуї проти австрійського гніту в грудні 1746 p., внаслідок якого Геную було проголошено республікою.
109
Андріан Олександр (1797–1862) – італійський революціонер, автор «Спогадів державного в'язня» (1838).
110
Франц II (1768–1835) – австрійський імператор Священної Римської імперії (1792–1806) з династії Габсбургів, один з організаторів «Священного Союзу», головних керівників європейської феодальної реакції в боротьбі проти революційної Франції та її впливу на інші країни.
111
Романьяно, де поліг Баярд. – Італійське містечко на р. Сезіі, де загинув французький полководець П'єр дю Террайль, синьйор де Баярд (1476–1524).
112
Нудна, нестерпна людина (італ.)
113
Корреджо Антоніо (1489–1534) – відомий італійський художник.
114
Міланські жінки, відомі своїми сумнівними пригодами.
115
Тобто не читати книжок, позначених впливом революційних ідей. Романи великого англійського письменника, творця європейського історичного роману Вальтера Скотта (1771–1832) названо як виняток через їхню віддалену від сучасності тематику або ж через консервативні політичні погляди Скотта. Але на той час іх ще не було перекладено італійською мовою.
116
Сан-Мікелі Мікеле (1484–1549) – італійський архітектор і інженер, будував фортеці навколо Парми.
117
Духівник Шпільберга – маються на увазі спогади Андріана, в яких розповідається про капелана фортеці Шпільберг у Моравії (територія нинішньої Чехословаччини), котрий за виконання провокаторської ролі при в'язнях став єпископом. В авторській примітці спогади Андріана порівняно з творами великого римського історика-республіканця Публія Корнелія Таціта (бл. 58 – 117).
118
Дивись цікаві мемуари мосьє Андріана, вони втішні, як казка, і залишаться дли нащадків, як Таціт (Прим. автора).
119
«Констітюсьйонель» – французька ліберальна газета, заснована 1815 p., опозиційна до монархи Бурбонів.
120
Альф'єрі Вітторіо (1749–1803) – видатний італійський поет і драматург, борець проти тиранії.
121
Данте Аліг'єрі (1265–1321) – великий італійський поет, автор відомої поеми «Божественна комедія».
122
Кюре – сільський священик.
123
Мається на увазі війна Наполеона з Іспанією 1808–1813 pp.
124
Гувйон-Сен-Сір Лоран (1764–1830) – французький маршал, брав участь у поході Наполеона в Іспанію.
125
Невимушеність (італ.)
126
Корсо – тут. вулиця в Мілані.
127
Кассандр – дурний довірливий дідуган, традиційний персонаж італійської комедії масок.
