Науковий експеримент. Психологічна драма

СВІТЛАНА ІЛЬЇНА (з недовірою дивиться на Владислава Петровича). Невже правда, що ми й справді будемо приймати участь в науковому експерименті, як дорослі? І ми будемо жити в наземній космічній станції?

Всі питання припинилися одночасно. Учні, затамувавши подих, чекали відповіді. Олександр Леонідович подивився на принишклий клас. Він посміхнувся.

ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ. Дослідники-добровольці, дійсно, увесь час на протязі експерименту будуть жити в наземній станції. Члени екіпажу будуть задіяні в навчаннях по імітації міжпланетних космічних польотів. З пункту управління будуть стежити за роботою систем життєзабезпечення та інших важливих приладів научної станції. Можна сказати, що члени екіпажу «злітають» на Марс і назад, але… не залишаючи Землі в спеціально обладнаному експериментальному модулі. Як вже зауважив наш гість Владислав Петрович, експеримент триватиме, щонайменше, чотири місяці…

ВЛАДИСЛАВ ПЕТРОВИЧ. Принаймні, ми так плануємо… А як воно вже вийде, подивимось з досвіду при проведенні наукового експерименту.

З задніх парт почулися вигуки.

ОЛЕГ ВОЛКОВ. Оце такої! Експеримент трватиме аж чотири місяці. Для мене – це забагато…

ВЛАД ІЩЕНКО. Нічого собі!!!

ЄВГЕН СПІЦИН. Ні!!! Я вже чомусь не хочу приймати участь в цьому експерименті.

ВЛАДИСЛАВ ПЕТРОВИЧ. Так, згоден, це не мало. До того ж, експеримент буде проводитися в науково-експериментальному комплексі при повній ізоляції із зовнішнім світом.

Пауза. Всі мовчать.

ІВАН ВАСИЛЬЄВ (першим починає говорити). І що не можна буде навіть на вулицю вийти?

ВЛАДИСЛАВ ПЕТРОВИЧ. Не можна.

АНДРІЙ ПЕТРИК. А мобільні телефони брати з собою можна?

ВЛАДИСЛАВ ПЕТРОВИЧ (заперечно хитає головою). Ні.

Старшокласники зажурилися. Піднесений настрій враз зникає. Багатьом хлопцям та і дівчатам теж вже перехотілося брати участь в науковому експерименті.

ДМИТРО ПОПОВ (висловлює загальний настрій). Але зараз важко уявити життя сучасної людини без комп'ютера і мобільних телефонів.

ЮРІЙ ЧЕРНИХ. Якже обійтись без мобільних телефонів і Інтернету?! Так же не можна!

ВЛАДИСЛАВ ПЕТРОВИЧ. На жаль, хлопці, за умовою експерименту, мобільні телефони доведеться залишити вдома. Комп'ютери в нашій наземній станції будуть, але Інтернету не буде.

АНТОН ГУРОВ (розчаровано). Як погано, що не буде Інтернету! Як прикро!!! Я свого життя без комп'ютера та Інтернету не уявляю. Це ж не реально в сучасному світі. Хоча і це не головне. Мене лякає повна ізоляція. Не можна навіть буде вийти на вулицю… вийти в Інтернет… і це в наш час. Важкувато буде дослідникам.

ВЛАДИСЛАВ ПЕТРОВИЧ. В цьому ти маєш рацію, Антоне… Але думаю, що в нас вистачить охочих прийняти участь в проекті «SIRIUS». Всього для участі в експерименті знадобиться шість чоловік.

«Всього шість чоловік», – луною пролетіло по класу.

АНТОН ГУРОВ (багатозначно киває головою). Ну ось!.. Я ж казав, все одно всі не помістяться.

АНДРІЙ ЛАНОВИЙ. Та почекай ти, Антоне, дай послухати, що говорять.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.