bannerbanner
Прекрасне Місто Спліт - Хорватія
Прекрасне Місто Спліт - Хорватія

Полная версия

Прекрасне Місто Спліт - Хорватія

Язык: Украинский
Год издания: 2020
Добавлена:
Настройки чтения
Размер шрифта
Высота строк
Поля
На страницу:
1 из 3



Саня Покраяц

Прекрасне місто Спліт – Хорватія

Туристичний путівник

та українсько-хорватський розмовник

Переклад Оксана Риндіна

© 2020 - Саня Покраяц

Спліт (Split)- це одне із найчарівніших і найбільш відвідуваних міст Середземномор'я. Це місто приваблює багатьох туристів з усього світу своєю гостинністю та смачними стравами, приготованими за домашніми рецептами, архітектурними пам’ятками, сакральним мистецтвом, нічним життям і звичайно ж різноманітністю пляжних розваг. З давних пір найбільш визначною пам’яткою був знаменитий палац римського імператора Діоклетіана (Dioklecijanova palača [Д і окл е ц і янова палача]) та його архітектура в римському стилі, один з мурів якого безпосередньо виходить на набережну Спліта і являє собою невеличке містечко в місті, побудоване з мармуру та білого каменю. Всередині розташований справжній лабіринт, оточений древніми стінами висотою 26 метрів, де розташовані такі релігійні споруди, як собор Сан-Домніо (Katedrala Svetog Dujma [Кат е драла Св е то ґ Дуйма]) та церква Сан-Мартіно в мініатюрі (Crkva Svetog Martina [Црква Св е то ґ Март і на]) у північній частині фортечного комплексу. По периметру стін Палаццо є чотири двері. Центр Спліта - це перистиль цього древнього Палацу, що являє собою центральну площу Палацу, навколо якої в античні часи було розташовано кілька храмів, побудованих на честь імператора Діоклетіана. Навіть відвідавши його сьогодні, ви можете уявити, яким пишним був палац у ті часи.

Варто відвідати Хорватський морський музей (Pomorski muzej [Поморск і муз е й]), розташований у приміщенні ХІХ століття, що знаходиться у фортеці Гріпе (Tvrđava Gripe [Тврдьжява Гр і п е ]), етнографічний музей всередині Діоклетіанового палацу та художній музей відомого хорватського скульптора Мештровича (Meštrović). Неподалік від центру знаходиться також Музей археологічних знахідок доісторичного періоду, епохи середньовіччя та ранньохристиянської доби. Обов’язково відвідайте також музей міста Спліт, розташований у готичному палаці ХV століття, який охоплює всю історію цього міста. І нарешті, щоб пізнати Спліт та Далмацію за допомогою органів чуття, просто завітайте до Музею почуттів, атракціони якого стирають межу між реальним та можливим.

У ж одному разі не можна обійти стороною пагорб Мар'ян (Marjan) з його садами і терасами, звідки відкривається приголомшливий панорамний вид на місто і море.

Для активного відпочинку туристи вибирають похід на гору Малі Козьяк (Mali Kozjak), яка розташована на висоті 1207 м. над рівнем моря і височіє над Спліт ом - Містом Замків.

Прогулюючись по алеях Спліта, ви безперечно помітите велику статую Сан-Грегоріо (Sveti Grgur [Светі Ґ р ґ ур]), яка зображує Святого як захисника хорватської католицької церкви. Як свідчить і сторія, досить доторкнутися до великого пальця ноги святого, щоб сповнилося твоє бажання.

Знамениті пляжі Спліта - Бачвіце (Bačvice), Ежінац (Ježinac), Жнян (Žnjan) і Фіруле (Firule).

Організовані на вищому рівні також екскурсії та одноденні поїздки для відвідування островів Брач (Brač), Шолта (Šolta) або Хвар (Hvar), так званий знаменитий Блакитний грот (Modra špilja [Модра шпиля]). Обов'язково відвідайте чудові Плитвицкі озера (Plitvice [Плітвіце]) і національний парк водоспадів Крк (Nacionalni park Krka [Націоналні парк Крка]).

Поруч знаходиться наймиліш е містечко Трогір (Trogir), повністю побудован е з каменю і оточен е із усіх сторін прекрасними пляжами. Місто було включено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Одне з найбільш захоплюючих пригод в Далмації - рафтинг на річці Цетіна (Cetina) з довжиною маршруту - 12 км.

Не далеко знаходяться, хоч і на території Боснії і Герцеговини, красиві водоспади Кравіц (Kravice), місто Мостар (Mostar), з безліччю базарів в османському стилі та його знаменитий міст - символ міста і миру під час Останньої війни на Балканах, а також Меджугор'є (Međugorje) - духовне місце, де з'явилася Діва Марія і яке відвідує багато віруючих з усього світу.

Столиця Хорватії - Загреб (Zagabria [За ґ абрія]). Клімат Далмації - середземноморський з м'якою зимою і середньорічною температурою близько 15 градусів. Далмація - географічний регіон, розташований на східному узбережжі Адріатичного моря. На північних рівнинах Хорватії клімат континентальний. На відміну від самого північного морського району Рієки і Істрії, літні шторми в Далмації зустрічаються набагато рідше. Релігія в Хорватії характеризується перева гою християнств а (католицизм). Хорватія є частиною Європейського Союзу, а місцевою валютою є куна. Всі європейські телефонні картки зазвичай використовуються в Хорватії без додаткової оплати.

Хорватська кухня

Велика кількість хорватських ресторанів пропону є широкий вибір спиртних напоїв, приготованих у власних льохах. Чудові граппи з лози - lozovača [лозовач а ], груші - vígliamovka [ в ільямовка], яблук - jabukovaca [ябуковаца], граппа з трав - travarica [ т раваріца] або з айви - dunjevača [дун є вача]. Є також багато відмінних червоних і білих вин, таких як Мальвазія (Malvazija), Дінгач (Dingač), Пошип (Pošip), Мушкат (Muškat) Мерло, Р и с л і нг (Rizling), Піно Неро (Pinot nero), Совіньон (Sauvignon), Каберне (Cabernet) та інші. Якщо говорити про х орватські вина, крім того, що їм були присуджені високі нагороди у багатьох міжнародних конкурсах, най кращ е їх опис ати можливо , використовуючи слова одного хорватського виробника вин: «Якщо ви поважаєте виноград на винограднику, виноград буде поважати вас у пляшці».

Хорватські делікатеси в основному готуються на грилі переважно з усіх видів свіжої морської риби, а також з різних видів м'яса і дичини ( ребер ця , шашлик ) . Знаменит а страва - сплітськ а паштіцада (Splitska Pašticada), як а готується з м'яса телятини в соусі, приправленого лавровим листом, мускатним горіхом і перцем, подається з галушками (njoki [ньокк і ]). Одн ією і з історичних хорватських страв є штрукл і (štrukli) - різновид листкового тіста, яке начиняється коров'ячим сиром і сметаною. Фішпапрікаш (Fišpaprikaš) - це пряний гуляш з річкової риби. До зимових можна віднести такі страви як: варена рулька, приготована зі спеціями, квасоля зі свинячими реберцями, дювеч (djuveč) - свинина з запеченими овочами, рибний суп, п і та (pita) - тісто для піци з начинкою і з сиру, солона п і та з м'ясною начинкою (burek [бурек]), солоний овочевий пиріг, яблучний пиріг (jabukovaca [ябуковаца]). Характерні далматинські солодощі - кроштули ( «kroštule» [кроштуле]) - смажене листкове тісто у вигляді бантика і обсипане цукровою пудрою; фр і тюлі (fritule [фрітуле]) - невеликі смажені кульки з дріжджового тіста з родзинками; печиво «пандішпан ь » (pandišpanj), просочене просекко і цукатами; смоквеняк (smokvenjak) - десерт з сушеного інжиру, мигдалю, волоських горіхів і спецій; клашуні (klašuni) - листкове тісто з начинкою з мигдалю і лікеру із особливого виду троянди; парадіжет (Paradižet) - десерт зі збитих яєць і молока, зовні схожий на білі хмари; рожата (rožata) - крем з карамелі і рожевого лікеру, а також багато інших солодк их делікатес Далматії. У всіх ресторанах є також італійське меню, яке високо цінується в Хорватії.

Примітка: далі жирним шрифтом виділені всі слова/ речення українською мовою, а також вимова відповідних хорватських слів/ речень.

ВІТАННЯ - POZDRAVI [Поздраві]

Ласкаво просимо - Dobro došli [ Добро дóшлі]

На здоров'я - Nazdravlje [Наздравлє]

Добрий день - Dobar dan [Добар дан]

До побачення - Doviđenja [Довідьжєня]

Щасливої дороги - Sretan put [Срéтан пут]

БЕСІДА – RAZGOVORI [РАЗҐОВОРІ]

Як поживаєте? - Kako ste? [Какко сте?]

Дякую, добре. А ви? - Hvala, dobro, a Vi? [Хвала, добро, а Ві?]

Ви мене розумієте? - Razumijete li me? [Разýмієте лі ме?]

Я все розумію - Sve razumijem - [Све разумієм]

Ви розмовляєте англійською чи українською? - Govorite li engleski ili ukrajinski? [Ґóворіте лі éнґлескі ілі українскі?]

Так, я трохи розмовляю хорватською мовою - Da, govorim malo hrvatski [Да, ґóворім мало хрватскі]

Я не розумію - Ne razumijem [Не разýмієм]

Як вимовляється це слово? - Kako se izgovara ova riječ? [Како се ісґóвара ова рієч?]

Повторіть, будь ласка - Ponovite, molim Vas [Понóвіте, мóлім вас]

Як Вас звати? - Kako se zovete? [Какко се зóвете?]

Мене звати… - Ja se zovem… [Я се зóвем…]

Котра зараз година? - Koliko je sati? [Кóліко є саті?]

За десять хвилин восьма - Deset do osam [Десет до осам]

Зараз пів на шосту - Sad je pet i pol [Сад є пет і пол]

Чверть на десяту - Devet i kvarat [Дéвет і кварат]

Яка зараз погода? - Kakvo je vrijeme? [Какво є врієме?]

Сьогодні чудовий день - Danas je divan dan [Данас є діван дан]

Коли ми можемо зустрітись? - Kada se možemo vidjeti? [Када се мóжемо відєті?]

Де ми можемо зустрітись? - Gdje se možemo naći? [Ґдє се мóжемо начі?]

Я живу в - Ja živim u... [Я жівім у…]

Скільки тобі років? - Koliko imaš godina? [Коліко імаш ґóдіна?]

Так/Ні, дякую – Da/Ne, hvala [Да/Не, хвала]

Ви коли-небудь були в Україні? - Jeste li ikada bili u Hrvatskoj/ u Ukrajini? [Єсте лі íкада білі у Хрватской/ у Україні?]

Радий знайомству з Вами - Drago mi je što smo se upoznali [Драґо мі є што смо се ýпозналі]

Побачимося сьогодні ввечері? - Vidimo se večeras? [Відімо се вечéрас?]

Вибачте - Oprostite [Опростіте]

Будь ласка - Molim [Молім]

Сьогодні - 1 січня - Danas je prvi siječanj [Данас є прві сієчань]

Щасливого Нового року! - Sretna Nova godina [Стрéтна Нова ґóдіна]

З Днем народження! - Sretan rođendan [Стрéтан рóдьжєндан]

Я народився/народилася 10 лютого – Rođen/rođena sam desetog veljače [Рóдьжєн/рóдьжєна сам десетоґ веляче]

Мені 30 років, а тобі? - Imam trideset godina, a ti? [Імам трíдесет ґóдіна, а ті?]

Я неодружений - Nisam oženjen [Нісам óженєн]

Я представляю тобі мого друга - Predstaviću ti mog prijatelja [Прéдстáвічю ті моґ пріятеля]

Ми ніколи не зустрічалися з вами раніше? - Jesmo li se već vidjeli? [Єсмо лі се вечь вíдєлі?]

Скільки тобі років? - Koliko imaš godina? [Коліко імаш ґóдіна?]

Як гадаєш, скільки мені років? - Koliko mi daješ? [Коліко мі дáєш?]

Гадаю, тобі 25 років - Dao bih ti dvadeset pet godina [Дао біх ті двáдесет пет ґóдіна]

Ви дуже люб'язні - Vi ste puno ljubazni [Ві сте пуно лю́базні]

Ми можемо зустрітися сьогодні ввечері? - Možemo li se vidjeti večeras? [Мóжемо лі се вíдєті вечéрас?]

Це кохання з першого погляду - To je ljubav na prvi pogled [То є любав на прві пóґлед]

Я заїду за тобою на автомобілі - Doći ću autom po tebe [Дочі чю áутом по тебе]

Можеш мені дати свій номер телефону? - Mogu li dobiti tvoj broj telefona? [Мóґу лі дóбіті твой брой телефона?]

Обідаємо разом - Ručajmo zajedno [Рýчаймо зáєдно]

Давай підемо прогуляємося? - Hoćemo li prošetati? [Хóчємо лі прошéтаті?]

Я вибачаюся за запізнення - Oprostite što kasnim [Опростіте што каснім]

Потанцюймо? - Hoćemo li plesati? [Хóчємо лі плесаті]

Це був чудовий вечір - Večeras je bilo lijepo [Вечéрас є біло лєпо]

Дякую за Вашу/твою гостинність - Hvala na vašem/tvom gostoprimstvu [Хвала на вашем/твом ґóстопрімству]

Вона твоя дівчина? - Ona je tvoja djevojka? [Она є твоя дє́войка?]

Він мій брат - On je moj brat [Он є мой брат]

До зустрічі у суботу о… - Vidimo se u subotu u... [Відімо се у суботу у...]

Мені дуже шкода, але я не можу прийти - Žao mi je, ne mogu doći [Жао мі є, не мòґу дочі]

Я радий знайомству з тобою - Drago mi je što sam te upoznao [Драґо мі є што сам те упо́знао]

КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ - KARDINALNI BROJEVI [КАРДІНАЛНІ БРОЄВІ]

0 нуль - nula [нула]

1 один - jedan [єдан]

2 два - dva [два]

3 три - tri [трі]

4 чотири - četiri [четірі]

5 п’ять - pet [пет]

6 шість - šest [шест]

7 сім - sedam [седам]

8 вісім - osam [осам]

9 дев’ять - devet [девет]

10 десять - deset [десет]

11 одинадцять - jedanaest [єданаест]

12 дванадцять - dvanaest [дванаест]

13 тринадцять - trinaest [трінаест]

14 чотирнадцять – četrnaest [четрнаест]

15 п’ятнадцять - petnaest [петнаест]

16 шістнадцять - šesnaest [шеснаест]

17 сімнадцять - sedamnaest [седамнаест]

18 вісімнадцять - osamnaest [осамнаест]

19 дев’ятнадцять - devetnaest [деветнаест]

20 двадцять - dvadeset [двадесет]

21 двадцять один - dvadeset jedan [двадесет єдан]

30 тридцять - trideset [трідесет]

40 сорок – četrdeset [четрдесет]

На страницу:
1 из 3