Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії. Книга перша. Загальний вступ до чистої феноменології

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Примечания

1

E. Husserl, «Logische Untersuchungen», 2 Bde., 1900 і 1901.

2

У статті «Філософія як строга наука»// Logos, Bd. I, S. 316–318 (особливо варто взяти до уваги поняття досвіду на с. 316). Див. також докладне пояснення, присвячене стосунку між феноменологією та дескриптивною психологією у моїй «Доповіді про німецькі тексти про логіку в 1895–99 роках»// Archiv f. system. Philosophie, Bd. IX (1903), S. 397–400. Я і сьогодні не можу сказати про це інакше.

3

Тут ми не розповідаємо жодних історій. Тому, коли йдеться про первинність, не треба думати про психологічно-каузальну або історичну генезу. Далі стане зрозуміло, який інший сенс ми маємо на увазі. Втім, кожен відразу відчуває, що передування емпірично-конкретного пізнання фактів будь-якому іншому, наприклад математично-ідеальному пізнанню, не мусить мати жодного об’єктивного часового сенсу.

4

Поняття Wesenserschuung перекладено як «убачання сутностей». Майже синонімічне з ним поняття «Wesensschauung» – як «бачення сутностей», а поняття «Erschaute», тобто те, що в цих актах вбачається, як «убачене». Надалі поняттям «убачання» перекладається також німецьке слово «Einsicht» а словосполукою «процес убачання» – слово «Einsehen» (див. також коментар ХІІ до Четвертої частини).

5

Наскільки в наш час психологічним дослідникам важко прийняти це просте і фундаментальне розуміння, демонструє ворожа полеміка О. Кюльпе з моїм вченням про категоріальне споглядання у творі «Реалізація» І (1912), с. 127, який я щойно отримав. Мені шкода, що мене не зрозумів такий видатний вчений. Утім, критична відповідь неможлива з огляду на те, що нерозуміння є таким повним, що від сенсу моїх тверджень не залишилося нічого.

6

Тут німецьке поняття «Bewußtsein» перекладено не як «свідомість», а як «усвідомлення», оскільки в цьому разі Гусерлю йдеться не про свідомість загалом, а про окремий акт свідомості. Надалі в перекладі дотримана така стратегія: німецьке поняття «Bewußtsein» перекладається як «свідомість», коли йдеться про загальне поняття, що охоплює всі можливі акти, і українським відповідником «усвідомлення», коли йдеться про окремий акт свідомості.

7

У «Логічних дослідженнях» я використовував слово «ідеація» для позначення вбачання первинної даності сутності та здебільшого навіть адекватного вбачання. Але, очевидно, потрібне ширше поняття, яке охоплює будь-яке усвідомлення, яке просто і безпосередньо спрямоване на сутність і схоплює та покладає її, зокрема і «темне», позаяк уже не споглядальне усвідомлення.

8

Див. мою статтю в «Logos» I, S. 315.

9

Про ідею чистої логіки як mathesis universalis див. останній розділ І тому «Логічних досліджень».

10

Щодо цього див. частину ІІІ, розділ 1, § 72.

11

Див.: «Логічні дослідження», ІІ том, 3 дослідження, § 11–12.

12

Щодо розрізнення логічних категорій на категорії значення і формально-онтологічні категорії див.: «Логічні дослідження», І том, § 67. Категоріям ціле і частина спеціально присвячено 3 дослідження ІІ тому. – Тоді я ще не наважився прийняти проблемний через історичні причини вираз «онтологія», я позначив це дослідження (там само, с. 222 першого видання) як частину «апріорної теорії предметів як таких», що А. фон Майнонґ скорочено виражає словом «теорія предмета». Тепер на противагу цьому я вважаю, що через певні зміни, які відбулися, правильно було би знову надати чинності старому виразу «онтологія».

13

Див.: «Логічні дослідження», ІІ том, 6 дослідження, 2 розділ, зокрема § 46–47.

14

Детальнішу розробку дуже важливої для вчення про форми значень – цієї засадової частини «апріорної граматики» – теорії «синтаксичних форм» і «синтаксичних матеріалів» можна буде знайти в публікації моїх чотирирічних лекцій про чисту логіку. Про «чисту» граматику та загальні завдання вчення про форми значень див.: «Логічні дослідження», ІІ том, 4 дослідження.

15

Див. докладні аналізи в «Логічних дослідженнях», ІІ, 3 дослідження, зокрема, в дещо покращеному викладі, в новому виданні (1913).

16

Щодо характерного поняття скептицизму див.: «Пролегомени до чистої логіки», «Логічні дослідження» І, § 32.

17

Див.: «Логічні дослідження», І, зокрема розділи 4 і 5.

18

Див.: «Логічні дослідження» ІІ, 6 дослідження, § 45 і наступні, а також вище у § 3.

19

Міркування, які наявні, наприклад, у щойно опублікованому підручнику з психології Ельзенганса, с. 289 і наступні, на мою думку, є психологічними фікціями без щонайменшого фундаменту у феноменах.

20

Навіть доброзичлива полеміка щодо «Логічних досліджень» і моєї статті в «Логосі», на жаль, великою мірою відбувається на цьому рівні (Гусерль має на увазі статтю «Філософія як строга наука», яка вийшла друком 1911 року в часописі «Логос». – Примітка перекладача).

21

Див. до цього феноменологічні аналізи у подальших розділах цієї праці.

22

Форономія – застаріла назва для розділу фізики, у якому вивчається рух. У сучасній науковій мові замість нього вживається термін «кінематика».

23

Словом «притямний» пропоную перекладати німецький прикметник «wach», від якого походять іменники «Wachheit», «Wachsein», що їх я пропоную перекладати іменником «притямність». По-перше, поширений в українській мові іменник «неспання», що має те саме значення, надає цьому стану похідний від стану спання сенс, а для феноменологічної концепції свідомості дуже важлива акцентуація первинності саме стану притямності. По-друге, від іменника «неспання» неможливо утворити прикметник. Це рішення мені підказала редакторка мого перекладу твору Альфреда Шюца та Томаса Лукмана «Структури життєсвіту» Світлана Іващенко. На жаль, це відбулося вже після того, як перше видання цієї книжки вийшло друком (Див.: Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту; [пер. з нім. і післямова В. Кебуладзе]. – К.: Український центр духовної культури, 2004. – 558 с.). У другому покращеному виданні цього перекладу в серії «Бібліотека класичної світової наукової думки» вжито слова «притямний» і «притямність» (Див.: Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту; [пер. з нім. і післямова В. Кебуладзе]. – Харків: Фоліо, 2018. – 540 с. – (Б-ка класичної світової наукової думки)).

24

Це множина від латинського іменника «animal» («жива істота»). Але Гусерль пише цей іменник з великої літери, в такий спосіб доместифікуючи його, адже в німецькій, на відміну від латини, іменники пишуться з великої літери. Тому я вирішив не зберігати написання латинкою і не перекладати це слово з латини, а доместифікувати його, написавши кирилицею. Відповідно до такої стратегії перекладу прикметник «animalisch» доместифіковано як «анімальний».

25

Див. вище: § 15, с. 40–41.

26

Див. вище: § 35, зокрема с. 75–76.

27

Тут, як і взагалі в цьому творі, ми вживаємо слово «принципово» в строгому сенсі у зв’язку з найбільшою і тому найрадикальнішою сутнісною загальністю, тобто сутнісною необхідністю.

28

Mutatis mutandis (лат.) – з відповідними змінами.

29

У моїх Ґетинґенських лекціях (а саме, починаючи від літнього семестру 1904) я замінив покращеним неповний розгляд зав’язків цих простих і фундованих споглядань, який я (перебуваючи ще під надто великим впливом панівних у психології поглядів) здійснив у «Логічних дослідженнях», і докладно сповістив про свої подальші дослідження – які, до речі, за цей час вплинули на термінологію і зміст спеціальної літератури. Я сподіваюся, що у наступних томах «Щорічника» зможу оприлюднити ці та інші дослідження, на які вже давно спираюся в лекціях.