bannerbannerbanner
Пані Боварі. Проста душа (збірник)
Пані Боварі. Проста душа (збірник)

Полная версия

Пані Боварі. Проста душа (збірник)

Настройки чтения
Размер шрифта
Высота строк
Поля
На страницу:
8 из 8

Священик відмовився надзвичайно ввічливо. Він зайшов тільки за своєю парасолькою, що забув допіру в Ернемонському монастирі. Попросивши пані Лефрансуа прислати йому парасольку ввечері додому, він подався до церкви: вже дзвонили на вечерню.

Коли звук його кроків затих на площі, аптекар заявив, що він вважає таку поведінку зовсім негідною. Яке мерзенне лицемірство – відмовитись від чарочки! А тим часом потайки попи всі пиячать, і, звичайно, всі вони бажали б повернути часи церковної десятини.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Примітки

1

Mapi-Антуан-Жюлъ Сенар (1800—1885) – французький адвокат і політичний діяч, захисник Флобера на судовому процесі у справі «Пані Боварі». Ця присвята передує лише першому окремому виданню роману. В журнальному варіанті твір був присвячений французькому письменникові-романтику, другові юності Флобера Луї Буйле (1828—1869).

2

Музичний термін, який означає поступове посилення звучання (im.).

3

Ось я вас (латин.).

4

Я смішний (латин).

5

…обшарпаний том «Анахарсіса»… – Мається на увазі твір французького письменника і археолога Жан-Жака Бартелемі (1716—1795) «Подорож молодого Анахарсіса до Греції» (1788), який служив як шкільний підручник з історії Стародавньої Греції.

6

…піснями Беранже. – Беранже П'єр-Жан (1780—1857) – видатний французький поет. Автор багатьох популярних пісень.

7

…краще від дьєппської слонової кості… – Дьєпп, місто на північному заході Франції, славилося вишуканими виробами з слонової кості, дерева та рогу.

8

Урсулинки – члени черничого ордену святої Урсули, заснованого в XVI ст.; в монастирських школах ордену виховувалися дівчата переважно дворянського походження.

9

…крота на гілляці… – В Нормандії у мисливців був звичай вішати вбитих кротів на деревах.

10

Гіппократ (460—377 до н. е.) – давньогрецький лікар, один з основоположників наукової медицини.

11

«Поль і Віргінія» – роман французького письменника Жака-Анрі Бернардена де Сен-П'єра (1737—1814) про ідилічне кохання на лоні екзотичної природи.

12

Лавальєр Франсуаза-Луїза (1644—1710) – герцогиня, фаворитка французького короля Людовіка XIV (1638—1715). Коли король збайдужів до неї, вступила в монастир, де й померла.

13

«Казання» абата Фрейсіну – опубліковані 1825 р. в п'яти томах проповіді французького церковного проповідника Дені Фрейсіну (1765—1841).

14

«Дух християнства» – твір французького письменника-романтика Франсуа-Рене де Шатобріана (1768—1848), в якому автор прославляє католицизм.

15

Марія Стюарт (1542—1587) – королева Шотландії; за участь у змові проти англійської королеви Єлизавети І була засуджена на смерть і страчена.

16

Жанна д'Арк (1412—1431) – національна героїня Франції, яка під час Столітньої війни очолила визвольну боротьбу проти панування англійців; потрапила в полон і була спалена як чаклунка.

17

Елоїза – кохана французького філософа, теолога і поета П'єра Абеляра (1079—1142). Про їхнє трагічне кохання Абеляр розповів у автобіографічному творі «Історія моїх знегод» (1136). Після розправи, вчиненої над Абеляром її ріднею, вступила в монастир.

18

Агнеса Сорель (бл. 1422—1450) – фаворитка французького короля Карла VII.

19

Прекрасна Ферроньєра (пом. 1540) – фаворитка французького короля Франціска І; героїня популярного в середині XIX ст. однойменного роману французького письменника Теодора-Ксав'є-Альбера Бланке (1826—1875).

20

Клеманс Ізор (бл. 1450 – початок 1500-х pp.) – знатна дама, що відродила в Тулузі популярні в XII—XIII ст. літературні змагання поетів-рицарів, які оспівували своїх коханих.

21

…Людовік Святий під дубом… – Французький король Людовік IX (1214—1270), за середньовічним звичаєм, творив суд під дубом у Венсені під Парижем – тодішній резиденції французьких королів. Святим прозваний за участь у хрестових походах.

22

Баярд П'єр дю Террайль (1473—1524) – французький полководець, прозваний за відвагу і шляхетність «рицарем без страху і докору»; помер від рани на полі бою.

23

Людовік XI (1423—1483) – французький король з 1440 p.; вів жорстоку боротьбу проти феодалів за централізацію королівської влади.

24

Варфоломіївська ніч. – В ніч на 24 серпня 1572 p., напередодні дня святого Варфоломія, католики вчинили в Парижі звірячу розправу над протестантами (гугенотами).

25

…плюмаж Беарнця… – Беарнець – прізвисько французького короля Генріха IV (1553—1610), який був родом з південно-західної провінції Беарну, поблизу Піренеїв.

26

…поринула в ламартінівські химери… – Маються на увазі меланхолійні вірші французького поета-романтика Альфонса де Ламартіна (1790—1869).

27

…у битві під Кутра… – Під Кутра майбутній король Франції Генріх IV розбив військо прибічників короля Генріха III.

28

…у бою при Гуг-Сен-Вааст… – В морському бою у протоці Ла-Манш нечисленний французький флот здобув перемогу над об'єднаною англо-голландською флотилією.

29

Граф д'Артуа (1757—1836) – брат страченого під час революції французького короля Людовіка XVI; очолював монархічну еміграцію; 1824 р. був проголошений королем Франції під ім'ям Карла X; скинутий з престолу Липневою революцією 1830 р.

30

Марія-Антуанетта (1755—1793) – французька королева, дружина Людовіка XVI; страчена під час революції.

31

«Материнка» – популярна французька народна пісня.

32

Булонський ліс – парк на західній околиці Парижа, місце прогулянок і відпочинку.

33

Ежен Сю (1804—1857) – французький письменник, автор відомого роману «Паризькі таємниці».

34

Ерарівський рояль. – Ерар Себастьян (1752—1831) – славнозвісний майстер музичних інструментів.

35

Галльський півень – емблема на гербі Французької республіки після революції 1789—1794 pp. до встановлення імперії Наполеона І (1804).

36

…спирається на хартію… – Мається на увазі реакційна «Конституційна хартія Франції», прийнята 1814 р. і змінена в ліберальнішому дусі після Липневої революції 1830 р.

Конец ознакомительного фрагмента
Купить и скачать всю книгу
На страницу:
8 из 8