Айзек Азімов
Друга фундація

Друга фундацiя
Айзек Азiмов

Фундацiя #3
Загадкова, незнана Друга Фундацiя – мета пошукiв мешканцiв Галактики. Без потаемноi держави мутант Мул не може завершити свою омрiяну мiсiю – пiдкорення Всесвiту. Генерал Прiтчер, якого Мул використовуе для своiх потреб, зазнае невдач одна за одною, i мутант розумiе: треба шукати допомоги. Наразi пошуки грунтуються тiльки на словах-орiентирах психоiсторика Гарi Селдона, який вказав напрямок: «на iншому кiнцi Галактики – на краю зiрок»…

Айзек Азiмов

Друга Фундацiя

Пам’ятi Джона В. Кемпбелла-молодшого

(1910 ? 1971)

Пролог

Перша Галактична Імперiя проiснувала десятки тисяч рокiв. Пiд ii централiзованою владою – iнодi тиранiчною, iнодi доброзичливою, але завжди органiзованою – перебували всi планети Галактики. Люди забули, що може iснувати якась iнша форма суспiльного ладу.

Усi, крiм Гарi Селдона.

Гарi Селдон був останнiм великим науковцем Першоi Імперii. Саме вiн забезпечив усебiчний розвиток психоiсторii як квiнтесенцii соцiологii, як науки про людську поведiнку, що оперуе математичними формулами.

Поведiнка окремоi людини непередбачувана, вважав Селдон, але реакцii людських груп пiддаються статистичнiй обробцi. Що бiльшi групи кiлькiсно, то бiльшоi точностi можна досягти. А обсяг людських мас, з якими працював Селдон, дорiвнював населенню всiеi Галактики, якого в той час налiчувалося квiнтильйони.

Саме Селдон зауважив, усупереч здоровому глузду та загальнiй думцi, що блискуча Імперiя, яка видавалася непорушною, перебувае у станi невиправного занепаду та розпаду. Вiн передбачив (а якщо правильнiше – розв’язав своi рiвняння та витлумачив iхнi значення), що Галактика, полишена сама на себе, пройде перiод страждань та анархii, який триватиме тридцять тисяч рокiв, аж поки знову не постане об’еднаний уряд.

Вiн замислив виправити ситуацiю, щоби спрямувати динамiку подiй у таке русло, за якого мир та цивiлiзацiя будуть вiдновленi впродовж одного тисячолiття. З цiею метою Селдон завбачливо заснував двi колонii науковцiв, назвавши iх Фундацiями i зумисно розташувавши «на протилежних кiнцях Галактики». Одна Фундацiя дiяла абсолютно вiдкрито, натомiсть функцiонування iншоi, Другоi, було таемницею за сiмома замками.

У книгах «Фундацiя» i «Фундацiя та Імперiя» йшлося про iсторiю Першоi Фундацii впродовж перших трьохсот рокiв ii iснування. Перша Фундацiя зародилася з маленькоi спiльноти енциклопедистiв, загубленоi на задвiрку Галактики. Перiодично ця спiльнота стикалася з кризами, в яких змiннi фактори людських стосункiв i тогочасних соцiально-економiчних течiй обмежували ii дiяльнiсть. Вiдтак свобода дiй Першоi Фундацii звужувалася до поступу в одному едино правильному напрямку, i коли вона знаходила цей напрямок, тодi перед нею вiдкривався новий горизонт розвитку. Все це було заплановано Гарi Селдоном у тi незапам’ятнi часи, коли вiн був iще живий.

Спираючись на високорозвинену науку, Перша Фундацiя взяла пiд контроль навколишнi варварськi планети. Зiткнувшись iз отаманами-анархiстами, котрi вiдокремилися вiд умирущоi Імперii, вона розгромила iх. Вiдтак така сама доля судилася й останньому сильному iмператору iз його останнiм сильним генералом, переможеними вже на руiнах самоi Імперii.

Потiм Фундацiя зiткнулася iз тим, чого не мiг передбачити Гарi Селдон – iз нездоланною силою однiеi людськоi iстоти, мутанта. Ця iстота на iм’я Мул мала вроджену здатнiсть впливати на емоцii людей i iхню розумову дiяльнiсть. Затятi противники Мула стали його вiдданими слугами. Вiйська не могли битися проти нього. Перед його силою Перша Фундацiя впала, i схеми Селдона були частково зруйнованi.

Але залишалася загадкова Друга Фундацiя, яку шукали всi. Мулу вона була потрiбна, щоби завершити пiдкорення Галактики. Тi, хто був вiдданий Першiй Фундацii, шукали ii зовсiм з iншоi причини. Але де ж вона могла бути? Цього нiхто не знав.

Перед вами iсторiя пошукiв Другоi Фундацii!

Частина І

Пошукова експедицiя Мула

МУЛ. Пiсля падiння Першоi Фундацii сформувалися структурнi аспекти режиму Мула. Коли Перша Галактична Імперiя остаточно розпалася, вiн був единим, хто мiг написати нову iсторiю об’еднаного космосу, воiстину iмперського за своiми масштабами. Попередня торгова iмперiя Фундацii, незважаючи на незриму пiдтримку психоiсторичних пророцтв, була рiзношерстою i слабко пов’язаною мiж собою. Вона не витримувала жодного порiвняння з жорстко контрольованим Союзом свiтiв пiд орудою Мула, особливо в епоху так званого Пошуку…

    Галактична енциклопедiя[1 - Усi цитати з «Галактичноi Енциклопедii» взятi з ii 116-го видання, опублiкованого 1020 р. е. ф. «Encyclopedia Galactica Publishing Co», видавництвом «Terminus», iз дозволу видавцiв. (Прим. авт.)]

1. Двое чоловiкiв i Мул

Енциклопедiя повiдомляе про Мула та його Імперiю набагато бiльше, нiж наведено у цiй цитатi, але майже вся ця iнформацiя не мае безпосереднього стосунку до нашоi теми i е занадто сухою, щоб ми могли нею скористатися у своiх цiлях. Стаття головно стосуеться економiчних умов, що призвели до появи Першого Громадянина Союзу – таким був офiцiйний титул Мула – i подальших економiчних наслiдкiв його вивищення.

Якщо автор згадуваноi статтi i був колись дещо здивований тiею колосальною швидкiстю, з якою Мул пiднявся з нуля до владаря величезного обширу, вiн це приховуе. Якщо ж його здивувало також раптове припинення Мулом експансii на користь консолiдацii завойованоi територii, що тривала п’ять рокiв, то вiн теж приховуе цей факт.

Тому ми вiдмовимося вiд Енциклопедii i продовжимо йти своiм шляхом iз власним потрактуванням iсторii так званого Великого Безцарiв’я – мiж Першою та Другою Галактичними Імперiями – наприкiнцi цього п’ятирiчного перiоду консолiдацii.

Із полiтичного погляду, в Союзi пануе спокiй. З економiчного – заможнiсть. Небагато знайшлося б охочих обмiняти мир пiд мiцною владою Мула на хаос, який передував його правлiнню. У свiтах, що за п’ять рокiв до того запiзнали Фундацiю, мiг витати ностальгiйний жаль, але не бiльше вiд того. Лiдери Фундацii були або мертвi, а отже, нi до чого не придатнi, або наверненi, а отже, кориснi для Мула.

І найкориснiшим iз-помiж навернених був Ген Прiтчер, який на той час мав чин генерал-лейтенанта.

За часiв Фундацii Ген Прiтчер був членом пiдпiльноi Демократичноi опозицii, а заодно i ii капiтаном. Коли Фундацiя здалася Муловi без бою, Прiтчер боровся з Мулом. Боровся, доки не був навернений.

Це навернення не слiд вважати звичайним, здiйсненим пiд тиском вищих обставин i рацiональних мiркувань. Ген Прiтчер достатньо добре це розумiв. Вiн був змiнений, тому що Мул був мутантом iз такими талантами, якi дозволяли йому впливати на психiку звичайних людей, щоби згодом використовувати ii для своiх потреб. Однак це цiлком влаштовувало Прiтчера. На його думку, так i мало бути. Повне задоволення наверненням було одним з основних його симптомiв, утiм, Гена Прiтчера це вже навiть не цiкавило.

І тепер, повертаючись зi своеi п’ятоi важливоi експедицii у безкрайнi обшири Галактики за межами Союзу, ветеран-астронавт i розвiдник вiдчував, як вiд самоi лише думки, що зараз вiн побачить Першого Громадянина, його охоплюе наiвна радiсть. Його суворе обличчя, немовби витесане з одного шматка темного дерева, не виказувало жодних емоцiй. Але Мул i не потребував цього, позаяк мiг бачити емоцii всерединi людини, навiть найслабшi – так само, як звичайна людина бачить рух брови спiврозмовника.

Прiтчер залишив свiй аеромобiль у старому намiсницькому ангарi i зайшов на територiю палацу пiшки – як це було заведено. Вiн пройшов одну милю по нiмотному i порожньому шосе, що стрiлою мчало вперед. Прiтчер знав, що на всiй територii палацу, яка займала не одну квадратну милю, не було жодного охоронця, жодного солдата, жодноi озброеноi людини.

Мул не потребував захисту.

Вiн сам для себе був найкращим, усемогутнiм захисником. У вухах Прiтчера лише тихо вiдлунювали його ж кроки, коли нараз перед його зором постали блискучi, неймовiрно легкi та мiцнi палацовi стiни, якi жахливо здiймалися вгору зухвалими, гiперболiчними, майже патетичними арками, що було характерно для архiтектури пiзньоi Імперii.

У цьому палацi жив один-единий чоловiк, вiд нелюдських розумових властивостей якого залежали нова аристократiя i вся структура Союзу.

При наближеннi генерала величезнi гладкi дверi широко вiдчинилися, i вiн зайшов усередину. Ступив на широкий рухомий пандус i, пiднявшись ним угору, зайшов у безшумний лiфт, щоби через якусь мить опинитися перед маленькими непримiтними дверима. Це був вхiд до особистого помешкання Мула, що розташовувалося в одному з найблискучiших палацових шпилiв.

Дверi вiдчинилися…

Бейл Ченнiс був молодим i не наверненим. Простiше кажучи, його емоцiйна структура ще не була вiдкоригована Мулом. Вона залишилася точнiсiнько такою, як ii сформували спадковiсть та подальшi впливи оточення. І його це теж задовольняло.

У своi неповнi тридцять Бейл Ченнiс здобув надзвичайну популярнiсть у столицi. Вiн був уродливий i кмiтливий, а вiдтак мав успiх у суспiльствi. Вiн був розумний i стриманий, а вiдтак мав успiх у Мула. І всi згаданi успiхи його цiлком задовольняли.

А тепер Мул уперше викликав його на особисту аудiенцiю.

Ноги несли Бейла Ченнiса довгим, блискучим шосе, що вело до палацових шпилiв iз губчастого алюмiнiю, якi колись були резиденцiею намiсника Калгана, який владарював вiд iменi старих iмператорiв, потiм – резиденцiею незалежних князiв Калгана, якi панували вiд свого iменi; а зараз – резиденцiею Першого Громадянина Союзу, який правив власною iмперiею. Ченнiс тихо наспiвував собi пiд нiс. Вiн знав, чому його викликали. Авжеж через Другу Фундацiю! Через цю всеосяжну примару, сама лише думка про яку вiдштовхнула Мула вiд його полiтики безмежного розширення до статичноi обачностi. Офiцiйно цю полiтику називали «консолiдацiею».

Тепер розповзлися чутки – чутки нiколи не зупиниш – мовляв, Мул ось-ось знову почне наступ. Мул виявив, де розташована Друга Фундацiя, i завдасть удару. Мул домовився з Другою Фундацiею i роздiлив Галактику. Мул вирiшив, що Другоi Фундацii не iснуе, i тепер захопить усю Галактику.

Безглуздо перелiчувати всi цi суди-пересуди, що множилися у приймальнях. Вони поширювалися вже не вперше, але нинi, здавалося, мали пiд собою бiльше пiдгрунтя, тож чи не тому всi вiльнi та нестримнi душi, якi розквiтли в умовах вiйни, вiйськових авантюр i полiтичного хаосу i зiв’яли у часи стабiльностi та застiйного миру, тепер тiшилися як могли.

Бейл Ченнiс був одним iз таких людей. Вiн не боявся таемничоi Другоi Фундацii. Ба бiльше, вiн не боявся й Мула – i хизувався цим. Можливо, дехто з тих, хто несхвально ставився до такого молодого скоробагатька, похмуро чекав на момент розплати iз цим веселим ловеласом, який вiдверто насмiхався iз зовнiшностi Мула та його схимницького життя. Нiхто не зважився приеднатися до Бейла, i лише одиницi смiялися разом iз ним. Проте коли з ним нiчого не трапилося, то його репутацiя лише змiцнилася. Ченнiс мугикав якусь мелодiйку, пiдбираючи до неi першi-лiпшi слова. Вийшла така собi нiсенiтниця iз повторюваним приспiвом: «Друга Фундацiя призведе до руйнацii».

Вiн був у палацi.

Величезнi гладкi дверi широко вiдчинилися при наближеннi, i Бейл Ченнiс зайшов усередину. Ступив на широкий рухомий пандус i, пiднявшись ним угору, зайшов у безшумний лiфт, щоби через якусь мить опинитися перед маленькими непримiтними дверима. Це був вхiд до особистого помешкання Мула, що розташовувалося в одному з найблискучiших палацових шпилiв.

Дверi вiдчинилися…

Чоловiк, у якого не було iншого iменi, окрiм як Мул, й iншого титулу, окрiм як Перший Громадянин, дивився крiзь односторонньо прозору стiну на свiтле та величне мiсто, що пишалося на обрii. Із наближенням сутiнок на небi почали з’являтися зiрки, багато зiрок, i всi вони були йому вiрними.

Ця думка викликала в нього гiрку усмiшку. Вiрнiсть особi, яку мало хто бачив.

this